Читати книгу - "Секрет Світлячка, Олена Гуйда"

Третім і самим, як на мене, несправедливим і низьким ударом була заборона заміжжя для моєї тітки. Звісно, ​​негласна. Але потенційні наречені навіть не дивилися у бік найкрасивішої на мою думку жінки. Навіть удівці. І хай зараз їй було тридцять п'ять, вона все ще виглядала моєю ровесницею. Спадщина нашого роду.

Звісно, ​​заборона була з альтернативою. Але мені здається, тітка Роуз швидше померла б старою дівою, ніж прийняла огидні пропозиції градоправителя розділити з ним ліжко. Навіть з огляду на всі ті привілеї, що обіцяв він разом із статусом офіційної коханки. Серед яких було поновлення ліцензії. І льєр Етклонер був упевнений у успіху.

Дурний, зовсім не розумів, що маючи справу зі сшаною Метроуз АссаашессТрев, що скоротила своє прізвище вдвічі, а статус десятиразово так точно, ставши просто льєрою Роуз Трев, він також мав справу з довгим родоводом упертих і гордих носіїв стародавньої крові. Нехай і майже винищеноїі змушеною приховувати своє коріння, здібності та магію. Але навіть під страхом смерті моя тітка не зрадила б предків і не зганьбилася, прийнявши таку ганебну пропозицію.

До того ж, мною зацікавився син льєра Етклонера, Теодор - що явно теж не володів високим моральними якостями.

Що мені нічого доброго не обіцяло.

За такими роздумами, які аж ніяк не сприяли святковому настрою, я не помітила, як перетнула людний центр міста, залишивши позаду приготування до веселощів. Звернула в провулок, маючи намір скоротити дорогу до заїжджого двору. І навіть пройшла половину шляху. Але тут же різко зупинилася, наче натрапила на невидиму стіну.

Нутрощі скрутило, як від спазму. З неймовірним зусиллям вдалося вдихнути, а ноги вже несли мене у потрібному напрямку.