Читати книгу - "Науково-практичний коментар Земельного кодексу України"

На наш погляд, "внесення пропозицій" не можна вважати повноваженням, адже вно­сити пропозиції можуть будь-які суб'єкти, і саме по собі внесення пропозицій не тягне за собою будь-яких правових наслідків (крім випадків їх подачі як звернень громадян, коли у адресата виникає обов'язок розглянути пропозицію та відповісти на неї - див. ЗУ "Про звернення громадян").

Що ж стосується "забезпечення реалізації" державної політики у галузі земельних відносин, як видається, воно також не є повноваженням, а повинно розглядатися як завдання Держкомзему.

До пункту "б". На Держкомзем як центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів покладена "координація робіт з проведення земельної реформи". Дане положення має декларативний характер і не несе нормативного навантаження, особливо, враховуючи, що ідентичне "повноваження" покладено і на KM України (п. "г" ст. 13 ЗКУ). Негативно, на наш погляд, слід оцінити те, що в основній частині ЗКУ закріплені положення про земельну реформу, яка повинна бути тимчасовим заходом.

До пункту "в". Хоча розробка загальнодержавних програм використання та охорони земель покладена на KM України (п. "ґ" ст. 13 ЗКУ, ст. 177 ЗКУ), а регіональних - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації (див. п. "б" ст. 16, п. "б" ст. 17, ч. 1 ст. 178 ЗКУ), фактично така розробка здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який, згідно із коментованим пунктом, має повноваження щодо "участі в розробленні таких програм". Так, проект Загальнодержавної програми використання та охорони земель на 2005-2015 pp. підготовлено саме Держкомземом України. Програма схвалена KM України та подана як законопроект до Верховної Ради України.

До пункту "г". Щодо ведення центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів "державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстрації земельних ділянок" див. главу 34 "Державний земельний кадастр" ЗКУ та коментар до неї.

До пункту "ґ". Щодо здійснення центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів "землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за використанням та охороною земель" див. главу 31 "Землеустрій", главу 32 "Контроль за використанням та охороною земель", главу 33 "Моніторинг земель" ЗКУ та коментар до них.

До пункту "д". У коментованому пункті під здійсненням центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів "державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою, державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічних обґрунтувань цих програм і проектів" мається на увазі проведення державної землевпорядної експертизи. Детальніше див. ч. 3 ст. 186 ЗКУ та коментар до неї.

До пункту "е". Розроблення економічного і правового механізму регулювання земельних відносин є важливим завданням центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, проте навряд чи його можна віднести до повноважень: саме по собі розроблення механізму (у формі проектів певних нормативно-правових актів) не є "повноваженням" і може здійснюватися будь-якими суб'єктами.

Участь Держкомзему у підготовці проектів актів KM України регламентується розділом 6, законопроектна робота - розділом 8, підготовка актів Президента України - розділом 9 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого ПКМ від 18.07.2007 №950.

Процедура підготовки Держкомземом України власних актів спеціально нормативно не регламентується.

До пункту "є". Участь у розробленні та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель важко віднести до повноважень - на наш погляд, це завдання центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Формою такої участі, як видається, є насамперед нормотворча робота (див. попередній пункт даної статті та коментар до нього).

Щодо пункту "ж". На даний час Держкомзем здійснює низку міжнародних проектів, зокрема, активно співпрацює з німецькими фахівцями у галузі сільського господарства та земельних відносин - Товариством з обмеженою відповідальністю з реалізації та управління землею (BVVG) в рамках ТРАНСФОРМ-проекту "Консультування з питань розробки державних важелів регулювання сільськогосподарського земельного ринку" та за підтримки Федерального міністерства з питань захисту прав споживачів, продовольства та сільського господарства (BMVEL). Співпраця передбачає організацію державного управління у галузі земельних відносин та створення державного земельного фонду; створення системи про­дажу земель державної власності; розробку проекту ЗУ "Про земельні сервітути".

Детальніше щодо міжнародного співробітництва Держкомзему див. офіційну Інтернет-сторінку цього органу - http://www.dkzr.gov.ua.

Щодо пункту "з". Перелік повноважень центрального орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, наведений у ст. 15 ЗКУ, не є вичерпним, на що вказує п. "з" коментованої статті. У самому ЗКУ передбачені, зокрема, повноваження даного органу щодо визначення видів межових знаків і порядку відновлення меж (ч. 2 ст. 106 ЗКУ), затвердження поло­ження про громадських інспекторів з контролю за використанням та охороною земель (ст. 190 ЗКУ) тощо. Узагальнено повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів зазначені у Положенні про Держкомзем, затвердженому ПКМ від 19.03.2008 №224.

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;

б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і республіканських програм з питань використання та охорони земель;

в) координація здійснення землеустрою і державного контролю за використанням та охороною земель;

г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному цим Кодексом;

д) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва,