Читати книгу - "Неформат?, Yarek"

Тоді було чорне, а може, і біле. 

Гортати світлини ще люди не вміли 

Й портрети не брали у свої оселі, 

І тільки для «неї» малювалось на скелі. 

Тепер кольорове усе, і що далі? 

Кругом довгоногі напудрені кралі, 

А де ті герої, що їм оди співали? 

Вони й досі самотньо малюють мурали. 

Коли вже світлини, мабуть, затанцюють, 

Кого тільки хочеш, тобі намалюють! 

Самотній дивак із старим телескопом, 

Із місяця тиждень не зводить він ока. 

У кратері Ейткен так вправно та вміло, 

Там щось ліпилось, там щось творилось. 

І, лише при світлі якоїсь комети, 

Всесвіт побачить космічні портрети. 

І знову там чорне, і знову там біле, 

І знову для «неї» щось робити хотілось. 

У двох кольорах вся ідея картини, 

За що я люблю чорно-білі світлини

23.06.2016