Читати книгу - "Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р."

ухвалу з додержанням вимог закону); 2) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду суду першої або апеляційної інстанції (якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення); 3) змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті (якщо воно було вирішене всупереч нормам процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування); 4) скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що була помилково скасована апеляційним судом. Стаття 337. Підстави для відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін

1. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

1. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо підстав для її задоволення немає, тобто якщо він визнає, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2. Формальні міркування — це порушення, які стосуються форми, тобто процедури (процесу) розгляду справи. Формальними міркуваннями можуть бути посилання скаржника на порушення судом порядку ведення процесу, неетичність судді, неврахування думки осіб, які беруть участь у справі, відхилення клопотань, порушення строків розгляду справи, інших строків тощо.

В коментованій статті вживається термін «справедливе рішення». Справедливим є рішення суду, яким спір вирішено у відповідності із законом та на підставі досліджених у справі доказів. Справедливість рішення оцінюється, в першу чергу, з огляду на норми моралі, а не права. Тому справедливість в цивільному процесі не завжди тотожна законності і обґрунтованості.

3. Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 8 від 11.10.85 р. «Про практику розгляду судами України цивільних справ у касаційному порядку» вказує, що суди при розгляді цивільних справ у касаційному порядку повинні неухильно виконувати передбачений обов’язок касаційної інстанції всебічно і повно, в межах оскарження, перевіряти за наявними у справі матеріалами законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, не допускаючи при цьому як залишення без змін помилкових рішень, що підлягають відповідно до статей 338 — 341 ЦПК скасуванню, так і випадків безпідставного скасування правильних по суті рішень.

Стаття 338. Підстави для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд

1. Підставою для скасування ухвал судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

2. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

3. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

4. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 15.12.2006р. № 483-V, від 07.07.2010р. № 2453-VІ, зміни, внесені Законом України від 07.07.2010р. № 2453-VІ щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ — 1 листопада 2010 року)

1. Коментована стаття містить підстави для обов’язкового скасування рішення і передачі справи на новий розгляд. Ці підстави пов’язані із такими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які апріорі вважаються такими, що істотно вплинули на вирішення спору.

2. Підставою для скасування ухвал судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

В кожному окремому випадку суд визначає, як конкретні порушення вплинули на вирішення спору і чи тягнуть вони за собою передачу справи на новий розгляд.

3. Якщо порушення закону було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом або одночасно допущено апеляційним судом після скасування судових рішень, справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції. Справа направляється на новий розгляд до того суду, який постановив рішення, але в іншому складі суддів, або до іншого суду.

У разі допущення цих порушень лише апеляційним судом справа передається на новий апеляційний розгляд.

4. При новому розгляді справи суд першої інстанції та апеляційний суд обов’язково повинні враховувати висновки і мотиви скасування рішення, передбачені у відповідній ухвалі суду касаційної інстанції. Суд першої інстанції або (та) апеляційної інстанції зобов’язаний врахувати мотиви ухвали суду касаційної інстанції і тоді, коли він із мотивацією та висновками не згідний.

На нашу думку, суд першої інстанції зв’язаний висновками та мотивами суду касаційної інстанції, якщо повторний розгляд справи відбувається з тих самих підстав, які досліджувалися судом касаційної інстанції. Якщо під час повторного розгляду позивач змінив підстави або предмет позову, суд першої інстанції не може бути зв’язаний висновками касаційного суду, який розглядав справу, так би мовити, в іншому «форматі». Тому одним із тактичних прийомів обходу