Читати книгу - "Гнилоби, S Batura"

Двоє незнайомців з підгнилими грушами замість голів мали вельми недружній вигляд, а коли схопилися за цегляні стіни та почали кришити їх, немов скоринку хліба, план протидії був негайно пущений в дію. 

«Жу-жу-жу!» — зібралася бойова зграйка. «Жу-жу-жу!» — і не думала вона віддавати на роздирання своє житло та єдиних жителів, що так полюбилися. 

— Тисни! Тисни! — закомандував один із гнилобів. — Зламаємо нісенітницю і заразом хребет нахабному директорові. 

Стіни триповерхівки ніби видали жалібний писк, фундамент дав тріщину і кінець славного шляху будинку з мухами був очевидний. 

«Жу-жу-жу!» — вчасно оточила команда крилатих рятувальників безжальних шкідників і закружляла навколо їхніх голів. 

— Геть, геть! — хаотично замахали руками гнилоби. — Ай, ай! Зарази, не кусайтеся! 

Вони забігали в різні боки, миттєво забувши про мету свого ганебного візиту. Несподівана відсіч комах геть-чисто збентежила нелюдів, незабаром змусивши рятуватися втечею. Покусані мухами живодери, як божевільні, кинулися навтьоки й блукали містом доти, поки дзижчання у вухах не припинилося. 

Геройський вчинок маленьких друзів Маринки для єдиних мешканців триповерхівки залишився непоміченим, непомітним виявився і сюрприз, яким мухи обсиділи гниль двох негідників.