Читати книгу - "Ти отруїв мене собою, Валерія Дражинська"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
За такий короткий час я спостерігаю більше людяності в ньому, ніж у минулому. Навіть граючи в кохання з Анею, Батур не дозволяв собі показувати стільки емоцій. Я їх інтуїтивно відчувала, будучи схибленою на ньому.
- Що Богдан накоїв? Навіщо він тобі? - тепло від спиртного, що розтікається всередині, робить мене балакучішою.
Тим паче власний голос у відносній тиші салону звучав заспокійливо. Я навіть забула про інших пасажирів. Навіть про брюнетку, яка з самого початку почала дратувати тільки своєю присутністю. На своє виправдання можу сказати одне, жіноча стать на доступній відстані від нього і раніше викликала негативні неконтрольовані емоції.
- Каріно, досить порожніх запитань, - каже так, що я одразу розумію - мені краще заткнутися.
Він встає та йде. Насилу стримуюся, щоб не подивитися йому вслід.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ти отруїв мене собою, Валерія Дражинська», після закриття браузера.
