Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

І вінка йому дано, і він вийшов, немов переможець, і щоб перемогти.

3 І коли другу печатку зняв, я другу істоту почув, що промовила: Підійди!

4 І вийшов кінь другий, червоний. А тому, хто на ньому сидів, було дано взяти мир із землі та щоб убивали один одного. І меч великий був даний йому.

5 І коли третю печатку зняв, я третю істоту почув, що промовила: Підійди! І я глянув і побачив коня вороного. А той, хто на ньому сидів, мав вагу в своїй руці.

6 І я ніби голос почув посеред чотирьох тих істот, що промовляв: Ківш пшениці за динарія і три ковші ячменю за динарія, а олії й вина не марнуй!

7 А коли він четверту печатку зняв, я четверту істоту почув, що промовила: Підійди!

8 І я поглянув і побачив коня чалого. А той, хто на ньому сидів, мав ім'я Смерть, за ним же слідом ішло пекло. І дана їм влада була на четвертій частині землі вбивати мечем і голодом, і мором, і земними звірами.

9 І коли п'яту печатку зняв, я побачив під жертовником душі побитих за Боже слово і за свідчення, яке вони мали.

10 І промовили вони гучним голосом: Аж доки, Володарю, святий та правдивий, не будеш судити, і не будеш мстити тим, хто живе на землі, за кров нашу?

11 І кожному з них дано білий одяг і сказано їм іще трохи спочити, аж поки доповнять число брати їхні, що будуть побиті, як і вони.

12 І коли шосту печатку зняв, то стався великий землетрус і сонце почорніло, як міх волосяний, і весь місяць зробився, як кров...

13 І на землю попадали зорі небесні, як з фігового дерева падають недостиглі плоди, коли подме сильний вітер...

14 І небо сховалося, згорнувшись, немов той сувій пергамену, і кожна гора і кожен острів зрушили з своїх місць...

15 І земні царі, і вельможі, і тисячники, і багаті, і сильні, і кожен раб, і кожен вільний, поховалися в печери та між скелі гірські,

16 та й кажуть до гір та до скель: Упадіть на нас і позакривайте нас від обличчя того, хто сидить на престолі, і від гніву Ягняти!...

17 Бо це прийшов великий день гніву його, і хто встояти зможе?

Об'явлення 7

1 А по цьому я бачив чотирьох ангелів, що стояли на чотирьох кутах землі та тримали чотири земні вітри, щоб вітер не дув на землю, ані на море, ані на жодне дерево.

2 І бачив я ще одного ангела, що від сходу сонця виходив, і мав печатку Бога живого. І він гучним голосом крикнув до чотирьох ангелів, що їм дано шкодити землі та морю:

3 Не шкодьте ані землі, ані морю, ані дереву, аж поки ми покладемо печатки рабам Бога нашого на їхніх чолах!

4 І почув я число попечатаних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів:

5 з плем'я Юдиного — дванадцять тисяч попечатаних, з плем'я Рувимового — дванадцять тисяч, з плем'я Гадового — дванадцять тисяч,

6 з плем'я Асирового — дванадцять тисяч, з плем'я Нефталимового — дванадцять тисяч, з плем'я Манасіїного — дванадцять тисяч,

7 з плем'я Симеонового — дванадцять тисяч, з плем'я Левіїного — дванадцять тисяч, з плем'я Іссахарового — дванадцять тисяч,

8 з плем'я Завулонового — дванадцять тисяч, з плем'я Йосипового — дванадцять тисяч, з плем'я Веніяминового — дванадцять тисяч попечатаних.

9 Потому я глянув, аж ось натовп великий, що його порахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і мов, стояв перед престолом та перед Ягням, одягнуті в білий одяг, а в їхніх руках були пальмові гілки.

10 І вигукували вони гучним голосом: Хвала нашому Богові, що сидить на престолі і Ягняті за наш порятунок!

11 А всі ангели стояли навколо престолу, старшин і чотирьох тих істот. І вони попадали на обличчя свої перед престолом і вклонилися Богові,

12 промовляючи: Амінь! Благословення і слава, і мудрість, і хвала, і честь, і сила, і міць нашому Богу на вічні віки! Амінь!

13 І запитав один із старшин мене: Оці, що одягнуті в білий одяг, хто вони й звідкіля поприходили?

14 І відповів я йому: Мій пане, ти знаєш! Він же мені сказав: Це ті, що прийшли від великого лиха, випрали одяг свій і вибілили його в крові Ягняти...

15 Тому то вони перед Божим престолом та в храмі його день і ніч йому служать. А той, хто сидить на престолі, розіпне намет над ними.

16 Вони голоду й спраги терпіти не будуть уже і не буде палити їх сонце, ані спека яка.

17 Бо Ягня, що серед престолу, буде їх пасти і водитиме їх до водних джерел життя. І Бог кожну сльозу з очей їхніх витре!

Об'явлення 8

1 І коли сьому печатку зняв, німа тиша настала на небі десь на півгодини.

2 І я бачив сімох ангелів, що стояли перед Богом. І дано було їм сім сурм.

3 І прийшов інший ангел, та й став перед жертовником із золотою кадильницею. І було йому дано багато фіміаму, щоб до молитов усіх святих додав на золотого жертовника, що перед престолом.

4 І знявся дим кадильний від руки ангела з молитвами святих перед Бога.

5 І взяв ангел кадильницю, і наповнив її вогнем із жертовника, та й кинув на землю. І зчинилися громи, гуркіт, блискавки та землетруси...

6 І сім ангелів, що мали сім сурм, приготувалися, щоб сурмити.

7 І засурмив перший ангел, і став падати на землю град та вогонь, перемішані з кров'ю. І згоріла третина землі, і згоріла третина дерев, і всяка зелена трава погоріла...

8 І засурмив другий ангел, і немов би велика гора, розпечена вогнем, була кинута в море. І третина моря стала кров'ю,

9 і померла третина живих морських створінь, і потонула третина кораблів...

10 І засурмив третій ангел, і велика зоря впала з неба, палаючи, як смолоскип. І впала вона на третину річок та на водні джерела.

11 А ім'я зорі тій Полин. І стала третина води, як полин, і багато з людей повмирали від води, бо згіркла вона...

12 І засурмив ангел четвертий, і вдарено третину сонця, третину місяця і третину зір, щоб їхня третина потемніла, і щоб день та ніч втратили третину світла...

13 І бачив я одного орла, що летів серед неба, і чув, як він промовляв гучним голосом: Лихо, лихо, лихо тим, хто живе на землі, від звуків сурм трьох ангелів, що мають сурмити!...

Об'явлення 9

1 І засурмив п'ятий ангел, і я бачив зорю, що впала з неба додолу. І їй даний був ключ від безодні.

2 І вона відімкнула безодню, і дим повалив з неї, мов з великої печі. І потьмяніло сонце й повітря від того диму...

3 А з диму на землю з'явилася сарана, і дано їй міць, як у скорпіонів земних.

4 І наказано їй, щоб вона не шкодила земній траві, ані жодному зіллю, ані жодному дереву, а тільки тим людям, які на чолах не мають печатки Божої.

5 І було дано їй, щоб їх не вбивати, а мучити п'ять місяців, а мука від неї, як мука від укусу скорпіона.

6 І в ті дні люди смерті шукатимуть, та не знайдуть її! Померти вони захочуть, та втече від них смерть!...

7 А вигляд сарани був подібний до бойових коней, а на головах у неї, немов би вінки, подібні на золото, а обличчя її, немов людські обличчя.

8 І мала вона волосся, як волосся жіноче, а її зуби були, немов лев'ячі.

9 І мала вона панцери, немов із заліза, а шум її крил, немов шум від колісниць і бою.

10 І мала хвости, подібні до скорпіонячих, та жала, а в її хвостах влада — п'ять місяців шкодити людям.

11 І мала вона над собою царя, ангела безодні, єврейською кличуть його Аваддон, а грецькою — Аполліон!

12 Одне лихо минуло! Ось за ним ще два лиха надходять!

13 І засурмив шостий ангел, і я почув один голос із чотирьох рогів золотого жертовника, який перед Богом,

14 що казав шостому ангелові, який мав сурму: Розв'яжи чотирьох ангелів, що зв'язані при великій річці Ефраті.

15 І були вони розв'язані та приготовані на годину і на день, і на місяць, і на рік, щоб убити третину людей.

16 А число кінноти було двадцять тисяч раз по десять тисяч і я чув їхнє число.

17 І так бачив я коней у видінні, а на них вершників, що панцери мали вогняні, гіацинтові й сірчані. А голови в коней, немов голови лев'ячі, а з їхнього рота виходив вогонь, дим і сірка.

18 І побита була третина людей від цих трьох стихій, від вогню, диму і сірки, що виходили з їхніх ротів.

19 Сила бо коней була в їхніх пащах та в їхніх хвостах. А хвости їхні подібні до вужів, що мають голови, і ними вони шкоду роблять.

20 А решта людей, що не вбита була цими поразками, не покаялася за справи своїх рук, щоб не кланятись демонам, ані ідолам золотим, і срібним, і мідним, і кам'яним, і дерев'яним, що не можуть вони ані бачити, ані чути, ані ходити.

21 І вони не покаялися ні в своїх убивствах, ні в чарах своїх, ні в розпусті, ні в крадіжках...

Об'явлення 10

1 І бачив я іншого потужного ангела, що сходив з неба. Він був одягнутий у хмару і над його головою веселка була, а обличчя його, як стовпи вогняні,

2 і мав він у руці своїй книжку розгорнуту. І поставив він свою праву ногу на море, а ліву на землю,

3 і закричав гучним голосом, як лев той гарчить. І як він закричав, то сім громів загриміли голосами своїми.

4 А як загриміли сім громів голосами своїми, я хотів був писати. Та почув голос з неба, що до мене промовляв: Запечатай оте, що сім громів казали, і того не пиши!

5 А ангел, що я бачив його, як стояв він на морі й землі, простягнув до неба правицю свою

6 та й поклявся живучим по вічні віки, який створив небо та те, що на ньому, і землю та те, що на ній, і море, та що в ньому, що вже часу не буде,

7 а дня голосу сьомого ангела, коли він засурмить, довершиться Божа таємниця, як він благовістив був своїм рабам пророкам.

8 І голос, що я чув його з неба, став знову промовляти до мене: Піди, та візьми розгорнуту книгу з руки ангела, що стоїть на морі й землі.

9 І пішов я до нього та й сказав йому, щоб дав мені книгу. А він мені каже: Візьми, і з'їж її! І буде вона гіркою для твого живота, та у вустах твоїх буде солодка, як мед.

10 І я взяв з руки ангела книгу та й з'їв її. І була вона у вустах моїх, немов мед той, солодка. Та коли її з'їв, вона стала гіркою в моєму животі...

11 І сказали мені: Ти мусиш знову пророкувати про народи і племена, і мови, і про багатьох царів.

Об'явлення 11

1 І дано мені палицю, і сказано: Встань і зміряй храм Божий, жертовник і тих, хто вклоняється в ньому.

2 А двір, що за храмом, полиш, не міряй його, бо він даний іншим народам, що сорок два місяці будуть топтати вони святе місто.

3 І звелю я двом свідкам своїм, і будуть вони пророкувати тисячу двісті шістдесят день, одягнуті в волосяницю.

4 Вони дві оливи та два свічники, що стоять перед Богом землі.

5 І коли б хто забажав скривдити їх, то вийде вогонь з їхніх вуст і поїсть ворогів їхніх, отак мусить бути вбитий кожен кривдник їхній.

6 Вони мають владу небо замкнути, щоб за днів, коли вони будуть пророкувати, не йшов дощ.