Читати книгу - "Історія України-Руси. До року 1340"

12) Зносини Данила з папою від давна інтересували дослїдників і при дуже скупих звістках сучасних джерел ріжними способами толкували ся. Окрім моноґрафічної лїтератури, вказаної вище, вони обговорюють ся в загальних курсах, що згадують про Данила, і в працях про церковні відносини тих часів (особливо Макарія т. V c. 315 і далї, Пелеша Geschichte der Union І c. 277, 318 і далї, Абрагама c. 117 і далї. Перший хто з'умів прояснити лїпше сю справу був проф. Дашкевич у своїй цитованій в прим. 1 статї: положивши в основу хронольоґічні студії, він відтворив той порядок, в якім наступали подїї, а з тим з'умів вияснити мотиви, які водили Данилом у сих зносинах. Деякі поправки до його поглядів зробив я в першім виданню своєї працї. Иньшу лїтературу див. в прим. 1. З новійшого, що появило ся про се — Ґолубінского в Історії рус. церкви II c. 82 sq. — безвартостне, у Абрагама кілька роз'яснень детайлїв, взагалї основнїйше; про деякі погляди його див. низше.

13) Recueil IV c. 734-6. Проф. Абрагам пробував недавно довести (c. 123) що перший навязав зносини з папською курією сам Данило, виславши якісь листи до неї перед своєю подорожию в Орду; відповідию на сї листи уважає він папську булю з 3/V 1247 (у Турґенєва ч. 62). Одначе у Карпінї ми не знаходимо нїякого натяку на такі листи до папи, і згадана буля, коли не була відповідею на посольство Данила по поворотї з Орди, могла бути результатом реляції Карпінї про свої конференції з Васильком; в реґестї булї не маємо імени князя, й вона могла бути адресована не до Данила, а до Василька, але могла бути адресована й до Данила, на підставі того що донїс Карпінї; меньше правдоподібне, що Василько, не чекаючи Данила, написав щось папі від себе. Вповнї гіпотетичним лишаєть ся також здогад того ж автора (c. 105), що до Данила була адресована папська буля в 1231 р., де папа тїшить ся з причини заявленого тим неназваним на імя rex Russiae (в виданню Турґенєва він названий Юриєм — ч. 33) бажання піддати ся під зверхність римського папи. Ми могли б в такім разї надїяти ся якихось спеціальнїйших інструкцій Карпінї до Романовичів, тим часом не видко, аби він їх мав.

14) Проф. Дашкевич (Первая унія с. 158), користаючи з лихого видання Язикова, не міг близше означити, де і коли Карпінї бачив Данила; з видання Авезака видно се зовсїм ясно: Карпінї бачив Данила у шваґра Бату, що кочував на Дону, а час видко з того, що у Куремси Карпінї був при кінцї лютого, а у Бату на початку цьвітня; значить, на Дону був він десь в серединї марта.

15) Див. т. II c. 483-5.

16) Confirmantes etiam omnia quae de hac materia prius per suum abbatem transmiserant (Пляно-Карпінї говорить про готовість Романовичів до унїї з римською церквою) — Recueil c. 769. В пізнїйшій булї (у Турґенєва ч. 75) папа згадує послів Данила Gregorii abbatis de monte sancti Danielis et fratr(u)m H. et A. de ordine fratrum praedicatorum. Проф. Абрагам не без правдоподібности здогадуєть ся, що той Григорій міг бути ігуменом монастиря св. Данила в Угровську; але чи був се той „абат”, про якого згадує Карпінї, як то думає Абрагам (c. 122), чи пізнїйший посел, годі сказати. Проф. Дашкевич (ор. c. c. 159) вагав ся, чи не прийняти звістки Длуґоша (II c. 309), що Данило роспочав зносини з папою через його лєґата в Прусії Опізо; але Длуґош се мабуть викомбінував з лїтописної звістки, що Опізо висланий був потім для коронації Данила.

17) Historica Russiae Monumenta ed. a Turgenevio І N 61-5; в титулі останньої з сих буль тут читаєть ся: Ioanni illustri regi Russiae; в ориґінальній реґестї імени князя нема — Berger Les registres d'Innocent IV т. І ч. 1817. Зауважу, що кореспонденція папи з Романовичами, видана у Турґенєва, передрукована відси в Codex Arpadianus т. VII.

18) Абрагам доводить, що рахуючи на дорогу 50 днїв, посел висланий Данилом по поворотї не міг бути у папи перед видачею буль з 3/V (с. 124). Се трудно сказати катеґорічно. Данило міг бути дома уже перед кінцем марта, а їзда бувала скорша і повільнїйша. В кождім разї непотрібно припускає в такім разї той же автор, що папа вислав свої булї з 3/V на вість про поворот Данила з Орди (c. 124): коли не було часу на посольство, то не було часу й на вість, і vice versa.

19) Така сила буль, виданих одного дня в справі Данила, потверджує гадку, що се був перший крок папи в зносинах з ним: папа на перший голос поспішив ся відозвати ся аж трома булями, а трома иньшими уставляв посередників для дальших відносин.

20) Іпат. c. 548.

21) Recueil IV c. 769 (десь кінець червня — початок липня 1247 р.).

22) Hist. Russiae mon. I ч. 67-77.

23) Такого розчаровання дізнав тодї ж в своїх заходах коло орґанїзації боротьби з Татарами і угорський король, в своїх стараннях у курії і у західнїх володарів не добувши, як він писав, nichil consolacionis vel subsidii — nisi verba (Theineri Mon. Hung. I ч. 440 — про дату Вертнер ор. c. c. 376).

24) Manifestum est de sollicitudine nostra ac diligentia in revocatione Ruthenorum ad obedientiam sedis apostolicae, quorum nuncii vel iam accesserunt vel sunt ad vos proxime reuerenter acessuri — дата 5 idus maji a. 1252 — Péterffy Sacra concilia ecclesiae romano-catholicae in regno Hungariae, I (1742) c. 71, відти Fejér IV. l c. 144.

25) Theineri Mon. Pol. I ч. 107, Hist. Rus. mon. I ч. 88, пор. Potthast Reg. ч. 11106 i 11109.

26) Іпат. c. 548-9. Дату коронації Данила — р. 1253 має оден польський річник (Krasińskich) — Monum. Pol. hist, III c. 132, і вона потверджуєть ся грамотою з 24/XI. 1254 р., де Данило зветь ся уже першим королем руським (excellenti viro Danieli primo regi Ruthenorum — Codex dipl. Poloniae III ч. 63). Насуваєть ся питаннє, чи коронація стала ся ще перед тими вістями Данила до папи про рух Татар (що вислані були десь в лютім-мартї 1253 і привели