BooksUkraine.com » Класика » Отелло, венеціанський мавр, Вільям Шекспір 📚 - Українською

Читати книгу - "Отелло, венеціанський мавр, Вільям Шекспір"

149
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Отелло, венеціанський мавр" автора Вільям Шекспір. Жанр книги: Класика. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 31 32 33 ... 37
Перейти на сторінку:
Еміліє, зайди!

Стривай!.. Тихенько... Зараз!.. Я спочатку

Спущу запону. Де ти? Що ти хочеш?

(Відмикає двері)

 

Входить Емілія.

 

Емілія

О генерале добрий, там убивство!

Там сталося огидне вбивство!

 

Отелло

Як?

Тепер?

 

Емілія

Оце допіру, мій синьйоре!

 

Отелло

Цьому виною, справді, тільки місяць,

Бо більше, ніж звичайно, до землі

Наблизився, либонь, і всіх людей

Доводить він до сказу.

 

Емілія

Там Кассіо убив венеціанця,

Родріго на ім’я.

 

Отелло

Родріго вбито!

І Кассіо?

 

Емілія

Ні, Кассіо не вбито.

 

Отелло

Не вбито? Отже, вбивство не здійснилось...

Солодка помста враз стає гіркою!

 

Дездемона

Ох, без вини убито, без вини...

 

Емілія

Мій боже! Хто це скрикнув?

 

Отелло

Скрикнув? Де?

 

Емілія

Мій боже пресвятий! Синьйорин голос...

Допоможіть! Рятуйте! Дорога,

Скажіть хоч слово ще, синьйоро люба...

О Дездемоно мила, говоріть!..

 

Дездемона

Я умираю без вини...

 

Емілія

Ой! Хто ж

Вам заподіяв смерть?

 

Дездемона

Ніхто... Сама...

Прощай!.. Отелло доброго вітай...

Прощай!

(Умирає)

 

Отелло

Хто ж міг її убити? Хто? І як?

 

Емілія

Хто може знати?

 

Отелло

А проте ви чули -

Сама вона сказала, що не я.

 

Емілія

Вона сказала так... Її слова

Підтвердити я мушу.

 

Отелло

Ні - вона

З брехнею на устах пішла до пекла

Палючого - це я її убив!

 

Емілія

Коли це так - вона пречистий янгол,

А ти - диявол найчорніший, знай!

 

Отелло

Ні! Схибила вона, в розпусту впала.

 

Емілія

Дияволе! На неї зводиш наклеп!

 

Отелло

Вона була невірна, як вода.

 

Емілія

А ти шалений, як вогонь, коли

Ти кажеш, що вона була невірна!

О ні! Вона була, як небо, чиста!

 

Отелло

Вона тягалась з Кассіо; спитай

У чоловіка. Та хіба я смів би

Вчинить таке, коли б не мав на те

Достатньої причини! О, тоді

Було б замало вкинути мене

На дно найглибшої безодні пекла!

Твій чоловік усе це добре знає.

 

Емілія

Мій чоловік?

 

Отелло

Твій чоловік.

 

Емілія

Він знає,

Що мужа зрадила синьйора?

 

Отелло

Так.

Із Кассіо. Але якби вона

Не зрадила мене, то хай би небо

Мені й створило інший світ, новий,

З коштовного, ясного хризоліту,

Її за нього не віддав би я!

 

Емілія

Мій чоловік!

 

Отелло

Він перший це мені сказав, бо він

Людина надто чесна й почуває

Лише ненависть до багна того,

Яке вкриває всі діла розпусні.

 

Емілія

Мій чоловік!

 

Отелло

Чого товчеш одно? Кажу я - твій!

 

Емілія

Як поглумилася з кохання підлість!

Мій чоловік сказав вам, що синьйора

Була невірна?

 

Отелло

Він, кажу тобі!

Твій чоловік! Чи ти не розумієш?

Мій друг і чоловік твій, чуєш ти?

Мій чесний, чесний Яго.

 

Емілія

Ох, якщо

І справді він тобі таке сказав -

Нехай гниє душа його мерзенна

По півзернинки в день! Збрехав він підло!

Вона занадто гаряче любила

Тебе, свій скарб мерзенний і огидний!

 

Отелло

А!

 

Емілія

Чини найгірше!

Цей вчинок твій не більше вартий неба,

Ніж ти її!

 

Отелло

Мовчи! Бо гірше буде...

 

Емілія

Не можеш ти зробити й половини

Мені того, що можу я знести.

О дурню! Дурню! Йолопе! Безглуздий

Брудний невіглас! Ти своє зробив...

Твого меча я не боюсь: при всіх

Я викажу тебе, хоч би для цього

Разів із двадцять довелось мені

Позбутися життя... Сюди! Рятуйте!

Убивство! Мавр убив свою дружину!

Допоможіть! Рятуйте! Вбивство! Вбивство!

 

Входять Монтано, Граціано, Яго та інші.

 

Монтано

Що сталося? В чім справа, генерале?

 

Емілія

О Яго, ти прийшов? Що ти накоїв?

Ну й молодець, коли тут можуть інші

Свої убивства звалювать на тебе!

 

Граціано

Що сталося?

 

Емілія

Якщо ти чоловік - падлюку викрий!

Він каже - наклепав ти на дружину,

Сказав, що зрадила вона його.

Я знаю - ти цього не говорив.

Не здатний ти на підлість. Ну, кажи,

Бо цей тягар мені розчавить серце!

 

Яго

Сказав йому, що думав, і не більше,

Ніж сам він визнав за ймовірну правду.

 

Емілія

То ти сказав, що зрадила вона?

 

Яго

Сказав.

 

Емілія

То ти збрехав! Збрехав мерзенно, підло!

Душею присягаюсь - ти збрехав!

Вона - із Кассіо? Із ним, ти кажеш?

 

Яго

Так, з Кассіо. Та прикуси язик!

 

Емілія

Не прикушу! Я мушу говорити!

Моя синьйора у постелі мертва!

 

Всі

Помилуй боже!

 

Емілія

Це наклеп твій до злочину призвів!

 

Отелло

Чого всі дивитесь? Усе це правда!

 

Граціано

Це моторошна правда!

 

Монтано

Це страхітливий вчинок!

 

Емілія

Це мерзота!

Я думаю про це... здається... Ні...

1 ... 31 32 33 ... 37
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Отелло, венеціанський мавр, Вільям Шекспір», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Отелло, венеціанський мавр, Вільям Шекспір"