Читати книгу - "Отелло, венеціанський мавр, Вільям Шекспір"
- Жанр: Класика
- Автор: Вільям Шекспір
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вільям Шекспір
ОТЕЛЛО, ВЕНЕЦІАНСЬКИЙ МАВР
ДІЙОВІ ОСОБИ
Дож Венеції.
Брабанціо, сенатор, батько Дездемони.
Інші сенатори.
Граціано, брат Брабанціо.
Лодовіко, родич Брабанціо.
Отелло, 1 мавр, командувач венеціанського війська.
Кассіо, його заступник.
Яго, 2 його офіцер.
Родріго, венеціанський дворянин, закоханий в Дездемону.
Монтано, правитель Кіпру, попередник Отелло.
Блазень, слуга Отелло.
Герольд.
Дездемона, 3 дочка Брабанціо й дружина Отелло.
Емілія, дружина Яго.
Б’янка, куртизанка, коханка Кассіо.
Військові, дворяни, музиканти, посланці, матроси та слуги.
Перша дія відбувається у Венеції, всі інші - на Кіпрі.
ДІЯ ПЕРША
СЦЕНА 1
Венеція. Вулиця.
Входять Родріго і Яго.
Родріго
Мовчи! Мені це дуже прикро, Яго,
Що, хазяйнуючи в моїй кишені,
Як у своїй,- ти гроші брав і змовчав.
Яго
О, чорт! Та ви ж не хочете мене
І слухати! Коли б хоч раз подумав
Таке,- гидуйте мною!
Родріго
Ти завжди говорив, що ти його
Ненавидиш...
Яго
То й осудіть мене,
Як це не так. Венеціанців троє
Значних хотіли, щоб його заступник
Був я,- його за мене так просили!
І, присягаюсь вам моєю честю,
Того я вартий місця; тільки ж він,
Закоханий в пиху свою і волю,
Морочив довго їх, удаючись
До різних мудрих термінів військових
Та балачок гучних, зарозумілих,
І зрештою
Відмовив остаточно їм, сказавши:
«Уже собі я вибрав офіцера».
І хто ж обранець той?
Гай-гай, один великий арифметик 4 -
Звуть Кассіо Мікеле, флорентієць,
Що бог його красунею скарав...
Не вів ще він ніколи й ескадрону
І знає справу бойову не краще
Старих бабів... Лише знання книжкове,
Якого повні й консули у тогах,
Пусте базікання дитяче й жодних
Практичних знань - оце й усе його
Мистецтво військове́. Проте, синьйоре,
На ту посаду обрано його;
Мене ж, чиї діла на власні очі
Він бачив сам - на Родосі, у Кіпрі
Та в інших християнських і поганських
Країнах різних,- бачите, мене,
Перехопивши вітер мій погожий,
Цей рахівник нікчемний обскакав.
Заступник він, а я (хай бог простить!),
В Їх Маврітанства я лише хорунжий.
Родріго
Волів би я для нього бути катом!..
Яго
Зарадить тут не можуть жодні ліки;
Той має перевагу, хто вельможний,
У кого є зв’язки. Старий порядок,
Де другий після першого ішов,
Тепер недійсний. Отже, мій синьйоре,
Судіть самі, чи маю я причини
Любити мавра?
Родріго
То йому тоді
Я не служив би зовсім.
Яго
О синьйоре,
Не подивуйте! Я йому служу,
Аби йому за кривду відплатити.
З нас кожен буть господарем не може,
І вірних слуг не може мати всяк.
Звичайно, є покірні наймити,
Які, згинаючи нікчемні спини,
За харч працюють, мов осли хазяйські,
І лиш постаріють вони - то геть! -
Їх викидають зовсім. Батогами
Хльостав би я тих чесних слуг! Але
Є й інші, є й такі, що ніби служать
І вірою і правдою, на ділі ж -
Приховують, що дбають лиш про себе,
І, догоджаючи своїм панам
Лише про людське око, всі вони
Влаштовують чудово власні справи;
Коли ж, нарешті, в пір’я добре вб’ються,
Тоді вже служать лиш самим собі;
Такі ось люди мають досить глузду,
І я до тих людей належу й сам.
Авжеж, синьйоре,
Коли б я мавром був - не був би Яго;
Це правда, як і те, що ви - Родріго.
Я, служачи йому, служу собі.
І, небом присягаюсь, тут немає
Ані повинності, ані любові,
І ними тільки прикриваюсь я,
Щоб приховать мій особливий замір:
Адже коли я вчинками своїми
Розкрию серця внутрішність і сутність -
Я ніби почеплю на рукаві
Те серце, щоб його клювали галки.
Ні, я не той, яким здаюсь!
Родріго
Якщо
І тут ще переможе товстогубий,-
Велике щастя має й справді він!
Яго
То батечка її мерщій гукайте;
Збудіть його; нехай біжить в погоню!
Його блаженний спокій отруїть!
По вулицях усіх кричіть; скликайте
Її рідню,- підбурюйте усіх...
Хоч мавр живе в країні благодатній,
Замучте мухами його; хоч він
Здобув собі велике щастя, ви ж
Те щастя намагайтесь затруїти,
Аби воно злиняло!
Родріго
Ось дім вітця її, я крикну гучно.
Яго
Авжеж; на гвалт гукайте, верещіть.
Неначе людне місто запалало...
Родріго
Брабанціо! Брабанціо! Синьйоре!
Яго
Брабанціо! Злодії! Гей, прокиньтесь!
Злодії! Гей, злодії! Уставайте!
Пильнуйте дому, і дочки, і скрині!
Брабанціо з’являється нагорі у вікні.
Брабанціо
Що сталося? Хто там кричить?
Родріго
Синьйоре,
Скажіть,
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Отелло, венеціанський мавр, Вільям Шекспір», після закриття браузера.