Читати книгу - "Прозріння"

це слово в такому розумінні, ніби йдеться про мерзоту, що не знає собі рівних. Коли ми бачимо його написаним і лише дивимося на нього, воно не здається таким поганим, та коли ми бачимо, як його промовляють із гидко скривленими губами і зневажливим звуком, то слід бути наділеним моральним обладунком лицаря круглого столу, щоб негайно не вибігти з дому з мотузкою на шиї та в сорочці розкаяного грішника, б’ючи кулаком себе в груди й відмовляючись від усіх своїх давніх принципів і правил. Я був білобюлетенником, але більше ним не буду, нехай простить мене батьківщина, нехай простить король. Голова муніципальної ради, який не має причин когось прощати, адже він не був королем і ніколи ним не буде, він навіть не має наміру балотуватися кандидатом на наступних виборах, перестав спостерігати перехожих і став шукати ознак недбалості, забудькуватості, руйнування й принаймні на перший погляд нічого такого не помітив. Крамниці та великі універмаги були відчинені, хоч покупці біля них і не юрмилися, автомобілі рухалися вулицями, лише іноді створюючи незначні затори, біля дверей банків не шикувалися черги стривожених клієнтів, ті, які завжди утворюються за часів кризи, усе здавалося нормальним, не було жодної крадіжки, вартої уваги, жодної бійки із застосуванням пістолетів і ножів, нічого такого не сталося в цей чудовий вечір, не холодний і не жаркий, вечір, який, здавалося, прийшов у світ для того, щоб задовольнити всі бажання й розвіяти всі тривоги. Але не тривогу і, якщо висловитися літературніше, не душевний неспокій голови муніципальної ради. Те, що він відчував, і, мабуть, серед усіх тих людей, які його проминали, був єдиний, хто це відчував, був різновид погрози, що плавала в повітрі та яку чутливі темпераменти помічають, коли густі хмари, що затуляють небо, починають потріскувати перед тим, як ударить грім, коли в темряві скриплять двері й потік холодного повітря налітає нам на обличчя, коли лихе передчуття відчиняє нам двері до розпачу, коли диявольський регіт роздирає покривало нашої душі. Нічого конкретного, нічого такого, про що можна було б поговорити зі знанням причини та об’єктивного розвитку подій, але не випадає сумніватися, що голова муніципальної ради мусив зробити над собою величезне зусилля, щоб не зупинити першу особу, з якою він зустрінеться, й сказати їй, Стережіться, не запитуйте мене, чому я прошу вас остерегтися, бо передчуваю, що може статися дуже погана річ, Якщо ви, пане голово муніципальної ради, з вашою великою відповідальністю не знаєте, в чому проблема, то як це можу знати я, хотів би я вас запитати, Не має значення, головне, ви повинні остерігатися, Ви маєте на увазі якусь епідемію, Не думаю, Землетрус, Ні, ми не перебуваємо в сейсмічному регіоні, тут ніколи не було землетрусів, Повінь або затоплення місцевості, Уже багато років як річка не виходила з берегів, Отже, Не знаю, що вам сказати, Пробачте мені за те запитання, яке я хочу поставити вам, Я вже пробачив вам, перш ніж ви його поставили, Ви, пане голово, бува не випили зайвого, кажу це, не бажаючи вас образити, звідки у вас передчуття чогось поганого, Я п’ю лише за обідом і завжди дуже помірковано, я не алкоголік, У такому разі, я вас не розумію, Коли це станеться, зрозумієте, Коли що станеться, Те, що має статися. Розгублений співрозмовник озирнувся навколо. Якщо ви шукаєте поліцію, яку я міг викликати, то даремно, поліції в місті нема, сказав голова муніципалітету, Я не шукав поліцію, збрехав інший, я домовився тут зустрітися з другом, ага, онде він іде, отже, до побачення, пане голово, бажаю вам успіхів, чесно кажучи, якби я був на вашому місці, я пішов би тепер додому й ліг відпочити, поспавши, люди забувають про все, Я ніколи не лягаю о цій годині, Усі години добрі, щоб подрімати, так сказав би вам ваш кіт, Можна мені поставити вам одне запитання, Звичайно, пане голово, я нічого не маю проти, Ви проголосували чистим бюлетенем, Ви хочете влаштувати мені допит, Ні, я тільки поцікавився, як не хочете, то не відповідайте. Чоловік завагався на секунду, потім серйозно відповів, Атож, пане голово, я проголосував чистим бюлетенем, наскільки мені відомо, це не забороняється, Не забороняється, але дає результати. Співрозмовник, схоже, забув про уявного друга, Пане голово, я особисто нічого проти вас не маю, навіть готовий визнати, що ви добре попрацювали в муніципальній раді, але провина за те, що ви назвали результатом, належить не мені, я проголосував, як мені хотілося, не порушуючи закон, а ви цю кашу заварили, то й висьорбуйте її, Не хвилюйтеся, я лише хотів застерегти вас, Застерегти від чого, Я хотів би вам пояснити, але не можу, Тоді я даремно втрачаю час, стоячи тут із вами, Пробачте, але ви ж самі мені сказали, що чекаєте тут свого друга, Ніякого друга я не чекаю, я лише хотів якнайшвидше піти, Тоді я повинен подякувати вам, що ви залишилися трохи надовше, Пане голово, Кажіть, кажіть, не церемоньтеся, Якщо я спроможний зрозуміти, що відбувається в головах у людей і чому пан голова тут блукає, то, думаю, він відчуває докори сумління, Докори сумління за те, що я нічого не вчинив, Дехто вважає, що найтяжчі докори сумління людина переживає, коли думає про те, чого вона не дозволила вчинити, Можливо, ви маєте рацію, я про це подумаю, але хай там що, а ви стережіться, Я стерегтимуся, пане голово, і дякую вам за застереження, Хоч ви й не знаєте, проти чого я вас застеріг, Є люди, які не заслуговують на довіру, Ви вже другий, хто мені це сьогодні сказав, У такому разі ви не втратили сьогоднішній день, Дякую, До побачення, пане голово, До побачення.

Голова муніципальної ради повернувся туди, де припаркував свого автомобіля, задоволений, що застеріг принаймні одну людину, якщо цей чоловік комусь повторить його застереження, то через кілька годин усе місто перебуватиме у стані тривоги, готове до будь-яких несподіванок. Мабуть, я схибнувся, подумав він, немає причин сумніватися, що цей чоловік нікому нічого не скаже, він не такий дурень, як я, хоч, власне, тут ідеться зовсім не про дурість, те, що я відчув загрозу й неспроможний зрозуміти, в чому вона полягає, це справа моя, і його вона не стосується, і найкраще, що я можу зробити, це послухатися поради мого випадкового співрозмовника, повернутися додому, ніколи не треба вважати втраченим день, той, коли ми принаймні одержали добру пораду. Голова муніципальної ради сів