Читати книгу - "Метафізика"

буття, наприклад, душа тварини. Далі, сутністю називаються частини, що належать до цих речей і які визначають їх та вказують як на щось певне, а якщо вони руйнуються, то руйнується й ціле, наприклад, тіло з руйнуванням площини, як кажуть деякі[66], або площина з руйнуванням лінії. [20] Взагалі, схоже, таку природу має число (адже з його руйнуванням не залишається нічого, натомість воно визначає все). Крім того, сутністю кожної речі також називається чимбутність, окреслена визначенням.

Отже, з цього випливає, що сутність має два значення: по-перше, останній субстрат, що не приписується нічому іншому, і по-друге, те, [25] що є ось цим і чимось окремим; а такими є форма та ідея кожної речі.

9

Тотожним називається (1) те, що є тотожним побіжно, наприклад, «біле» й «освічене» є тотожними, тому що вони виявилися побіжними властивостями одного і того самого, а «людина» й «освічене» — тому що одне виявилося побіжною властивістю другого, [30] а «освічене» є «людиною» — тому що воно виявилося побіжною властивістю людини. Тож ціле є тотожним кожній зі складових, і, навпаки, кожна зі складових є тотожною цілому, бо «людина» й «освічене» є тотожними «освіченій людині», а остання тотожна їм. І тому всі ці вирази мовляться не в загальному сенсі, адже невірно казати, що будь-яка людина є те саме, що [35] й «освічене»; загальне властиве речам за власною природою, тоді як побіжне — не за власною природою, [1018α] [1] натомість воно просто приписується одиничним речам. Так, Сократ і освічений Сократ, схоже, є тотожними, але ім’я «Сократ» не вживається стосовно багатьох людей, тому ми й не говоримо «будь-який Сократ», як-от ми говоримо «будь-яка людина».

Отже, деякі речі [5] називаються тотожними в цьому сенсі, натомість (2) інші — самі по собі і в стількох же значеннях, що і єдине. Адже тотожними називаються речі, що мають єдину за видом і числом матерію, а також ті, що мають одну сутність. Звідси очевидно, що тотожність є певна єдність буття або речей, яких більше ніж одна, або чогось одного, що береться як більше ніж одне, наприклад, коли говориться, що щось є тотожним самому собі, адже тоді воно береться як дві речі.

Іншими [10] ж називаються ті речі, у яких або видів, або матерії, або визначення сутності більше одного; і загалом «інше» вживається у протилежному значенні до «тотожного».

Натомість різними називаються ті речі, що є різними, будучи в чомусь тотожними, не лише за числом, але й за видом, або родом, або аналогією. Далі, різними називаються ті речі, що мають інший рід, а також протилежності й ті речі, що мають відмінність в сутності. [15]

Подібним називається (1) те, що має цілком одні й ті самі властивості, (2) те, що має більше однакових властивостей, ніж різних, (3) те, що має одну якість, і (4) те, що, маючи з іншим спільні більшість або найважливіші властивості, здатне змінюватися, є подібним іншому. Про неподібне говориться у сенсі протилежному до подібного.

10

Протилежними називаються (1) речі, що суперечать одна одній, (2) супротивні й співвіднесені, (3) втрата й володіння, (4) початок і кінець чогось у сенсі виникнення й знищення, а також (5) такі властивості, що не можуть бути одночасно притаманними тому, чому вони можуть належати поодинці: про них кажуть, що протилежними є або вони самі по собі, або те, від чого вони походять. Адже сіре й біле не є одночасно [25] властивими одному й тому самому; тому те, від чого вони походять, є протилежними.

Супротивними називаються (1) ті з відмінних за родом властивостей, що не можуть належати тому самому предмету; (2) ті, що найбільше відрізняються, з тих, що належать до одного роду; (3) ті, що найбільше відрізняються, з тих, що належать тому самому предмету, якому вони можуть бути властивими; (4) ті, що найбільше відрізняються, з тих, що підпадають під ту саму здатність; врешті, (5) ті, між якими найбільша відмінність — або взагалі, або за родом, або за видом. Інші речі називаються супротивними, одні — тому що мають ці супротивні властивості, інші — тому що здатні мати їх, ще інші — тому що можуть їх створювати або зазнавати, або ж створюють чи зазнають, або ж є їх втратою чи набуттям, або володінням ними чи їх позбавленістю. Оскільки ж єдине та суще мають багато значень, звідси з необхідністю це має поширюватися й на всі інші поняття, що вживаються щодо них, тож і поняття «одне й те саме», «інше» й «супротивне» повинні мати різні значення відповідно до кожної категорії.

Іншими ж за видом називаються (1) ті речі, що, маючи той самий рід, не підпорядковані одна одній; [1018β] [1] (2) ті, що, маючи один і той самий рід, є відмінними між собою; також ті, що є протилежними за своєю сутністю; (3) іншими за видом є супротивні речі — або всі, або ті, що так називаються головним чином, а також (4) ті, визначення яких відрізняються в останніх видах роду [5] (наприклад, людина і кінь неділимі за родом, але мають різні визначення), і (6) ті, що маючи ту саму сутність, є відмінними. Натомість про тотожне за видом говориться у протилежних до цих значеннях.

11

Про попереднє й подальше говориться, коли є щось [10] перше, певний початок в кожному роді, тому що щось має бути ближчим до початку, яке визначене або просто і природно, або відносно чого-небудь, або де-небудь, або ким-небудь. Так, одні речі є попередніми за місцем, оскільки є ближчими або до певного місця, визначеного природою (як-от середина чи кінець), або до випадкового; а те, що перебуває далі, є подальшим. Другі — передують у [15] часі (так, одні є дальшими від теперішнього, як-от події в минулому; адже Троянська війна передує Мідійській, тому що є віддаленішою від теперішнього часу; інші є ближчими до теперішнього, як-от події у майбутньому. Так, Німійські ігри відбуватимуться раніше за Піфійські, тому що є ближчими до теперішнього часу, якщо скористатися теперішнім як початком і першим пунктом). Треті [20] є попередніми у русі (так, попереднім є те, що ближче до першого, що приводить у рух, як-от хлопчик передує чоловікові; початок у цьому випадку береться природно). Інші є переднішими за здатністю (так, спроможніше є також переднішим; а таким є те, чиєму рішенню з необхідністю слідує інше й пізніше, так що коли перше не спричинює руху, [25]