Читати книгу - "Довга дорога до тебе (ч.3), Хелена Власенко"

 Проте, це були ще не всі подарунки життя, які чекали на Дану. Ще один несподівано гарний момент трапився з нею цього тижня.

 Дана, не відкладаючи пошук садочку на потім, одразу після переїзду взялася за цю справу. Свій вибір спинила наразі на двох, які знаходились не надто далеко. Один з них був приватним, інший державним. За відгуками і покликом душі чомусь сподобався саме другий варіант. Батьки на форумах, зазвичай, були дуже задоволені ним і заявляли, що дітки почуваються там добре.

 Дана розуміла, що скоріш за все справа марна, оскільки заявку потрібно подавати мало не одразу після народження дитини, але спроба грошей не коштує. Дана вирішила, що поцікавитись перспективами можна і пішла до завідувачки.

 - Ой, ви знаєте, в нас дуже великий конкурс на кожне місце. Групи заповнені, - почала одразу жінка, безпорадно розводячи руками, - самі розумієте. Бажаючих більше, аніж ми можемо вмістити. Черги великі. Не можу вам нічим зарадити, хіба що, залиште своє ім'я і номер телефону. Якби так щось змінилося, то я, звісно, дам вам знати, але сподіватися не раджу.

 - Розумію, - зітхнула Дана на слова, які очікувала почути, але ім'я своє і номер продиктувала.

 - Богдана Городецька? - задумливо проговорила завідувачка і взялася гортати записник.

 За хвильку, під спантеличеним поглядом Дани, жінка гляну на неї і дивно-приязніше всміхнулася.

 - Що ж, дякую, що завітали. Як я вже казала, при нагоді зателефоную.

 - Так, звісно, - відповіла Дана, піднімаючись з крісла. - Дакую за приділений час.

 - О, дрібниця, - махнула рукою жінка. - Гарного дня вам.

 - І вам того ж.

 Через пару днів після того завідувачка до немалого здивування зателефонувала і повідомила, що в них з'явилось одне місце і вони готові взяти Даринку. Про великі черги Дана вирішила не запитувати, неймовірно зрадівши новині та не бажаючи сполохати несподівану гарну новину. За тим завідувачка попросила привести дитину через два тижні, коли група повноцінно запрацює.

 На вихідні Дана поїхала додому. Поїздки ці виснажували, але побачити дитину хотілося сильніше і знову ж таки - це веселе різноманіття порівняно з напругою на роботі, що зосередилась в одній тільки людині.

 Радість батьків від почутих хороших новин пов'язаних із садком і квартирою можна було зрозуміти. Несподівано натхненно зрадів її остаточному переїзду Крістіан. Він загорівся ідеєю приїхати до неї, оскільки сильно вже скучив, а в них ще залишилось багато незавершених справ. В розумінні Дани всі ці його "справи" зводились до одного - до сексу. Провидіння, очевидно, було на його боці, бо не минуло багато часу після тої розмови, як він написав, що через два дні прилітає до Києва.

 Крістіан пробував в переписці тонко натякнути про можливість зупинитися в неї, але Дана так само тонко дала зрозуміти, що не готова до такого і взагалі вони не настільки близько знайомі, щоб псувати романтику спільним проживанням, хай навіть на два дні. Крістіана така відповідь далеко не потішила, але вибору не лишалося. Доведеться іти на її умови, якщо хоче завоювати цю неприступну слов'янку. А цього він хотів. Вона манила його своєю стриманістю за якою відчувався справжній вогонь.

 Було в чоловіка внутрішнє переконання, що варто пробратися крізь цю броню, сформовану, очевидно, під тиском досвіду та не без відголосків виховання, і вона проявить свої інші грані чи й здивує навіть. В ній жевріла пристрасть і просто вимагала визволити, підживити себе, а потім з насолодою скористатися нею.

 В день приїзду Крістіана, Дана з піднесеним настроєм і легким хвилюванням йшла на роботу. Вона заздалегідь домовилася з ним, що обов'язково хоча б на годину-дві попроситься з роботи швидше. Він прилітав в обід і довго чекати зустрічі не хотів. Недоречно даремно витрачати час, що можна було і, мало того, потрібно було провести разом. Дана не сумнівалася, що Марта піде їй на зустріч і зрозуміє, а Ян... Йому байдуже. З ним вона і так мало взаємодіє. 

 Та життя вкотре внесло свої корективи, нагадуючи, що непотрібно його ігнорувати і забувати про несподівані повороти, якими воно любить балуватися.

 Дана зайшла до приймальні і на перший подив не побачила на робочому місці Марти, яка зазвичай приходила швидше. Спочатку вона не надала цьому факту особливого значення, оскільки різне буває. Можливо колега в затор потрапила. Проте, незабаром подруга зателефонувала і повідомила, що захворіла та на роботі її сьогодні щоб не чекали. Дані лишалося тільки в думках соковито вилаятися та побажати їй швидкого одужання - вже вголос.

 Це просто "прекрасно"!!! 

 Дана сьогодні Янова асистентка.

 Він, появившись на порозі, на цю новину відреагував доволі беземоційно і варто було Дані завершити, як спокійно, наче до Марти звертався, повідомив, що чекає її в кабінеті через кілька хвилин.

 Дана таки не покидала сподівань вирватись сьогодні швидше і на питання Крістіана так і відповідала. Спочатку, на її подив, робочий процес йшов легко і вони з Яном змогли достатньо професійно співпрацювати відкинувши свої упередження. Та до різкого збільшення моментів близького перебування одне з одним виявились явно не готовими мимоволі, проти свідомого бажання, реагуючи на присутність одне одного єдино відомим способом. Додатковий момент, з яким доводилось боротися.

 Вчергове заходячи до нього в кабінет з купкою зібраних паперів на підпис, вона завбачливо не ставала поряд, а просто зупинилась навпроти і поклала документи перед ним на стіл. Ідея була прекрасною до моменту, коли довелось вказати місця для підпису, що він пропустив. Дана зрозуміла свою помилку, коли було пізно. Вона почула важкий, незадоволений видих і зустрілася з роздратованим, потемнілим поглядом Яна. Глибокий виріз блузки, яку вона обрала сьогодні для зустрічі з Крістіаном, при нахилі відкрив Янові занадто відвертий і провокативний вид на повні груди, що виривалися з мережива бюстгальтера. Вона різко випрямилася і помилки більше не повторювала. Приводити себе до спокою після такого завдання не з найлегших.