Читати книгу - "Арахна , Arachne "

Вона притулилася до його плеча, відчуваючи його тепло та силу. Еландін обійняв її, його руки обвили її тіло, даруючи відчуття безпеки та спокою. Вони сиділи так деякий час, насолоджуючись близькістю та тишею лісу.

— Я не знала, що можу так сильно кохати, — прошепотіла Арахна, її голос ледве чути. — Але з тобою я відчуваю, що знайшла своє місце у цьому світі.

Еландін нахилився ближче, їхні обличчя опинилися всього за кілька сантиметрів один від одного. Він дивився у її очі, бачачи у яких відбиток своїх почуттів.

— Я теж, — м'яко відповів він. — Ти змінила моє життя, Арахно. І я хочу бути з тобою, щоб боронити тебе і ділити з тобою кожен момент.

Їхні губи зустрілися в ніжному поцілунку, який уклав усі слова та почуття, які вони не могли висловити інакше. Це був момент повної гармонії та розуміння, коли вони обоє зрозуміли, що їхні долі назавжди пов'язані.

Еленвен, спостерігаючи за ними здалеку, тихо посміхався, бачачи, як між Еландіном і Арахною розпалюється справжнє кохання. Він не відчував ні образи, ні гніву стосовно Арахне. Навпаки, він почав бачити в ній друга та цінувати її як кохану дівчину свого принца.

Серце Еленвена наповнилося теплом та радістю за друзів. Він прошепотів:

— Будьте щасливі, мої друзі, і нехай ваше щастя триває нескінченно.

З цими словами він відвів погляд, поважаючи їхній особистий простір і не бажаючи заважати їхній інтимній близькості. Еленвен знав, що їхня любов і прихильність один до одного заслуговують на те, щоб рости без його втручання. Він продовжував охороняти їхній спокій, відчуваючи глибоке задоволення від того, що принц та його кохана знайшли один в одному не лише захист, а й справжнє щастя.