Читати книгу - "Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р."
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
4. Про подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС суд повідомляє відповідний відділ ДВС не пізніше наступного дня після прийняття її судом. Процедура такого повідомлення ЦПК не передбачена, тому обов’язком суду буде лише дотримання встановленого законом строку такого повідомлення.
Стаття 385. Строки для звернення із скаргою1. Скаргу може бути подано до суду:
у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод;
у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
2. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
1. Коментована стаття імперативно встановлює два строки для звернення зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС. Скаргу може бути подано до суду:
1) у 10-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод;
2) у 3-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Разом з тим, якщо законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, ст. 26, ч. 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами ст. 385 ЦПК України.
2. Правильною видається позиція, що проблемним є питання щодо правильного визначення строків оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та моменту спливу початку строку на оскарження. Постанова державного виконавця, що може бути оскаржена до суду, надсилається сторонам виконавчого провадження, тому початок строку на оскарження в кожному разі повинен визначатися з моменту одержання постанови заінтересованою особою, оскільки цей момент може бути встановленим за відміткою засобів зв’язку, за розпискою або іншими способами.
В разі оскарження дії або бездіяльності державного виконавця щодо виконання виконавчого документа початок строку буде спливати з дня вчинення дії або відмови в її вчиненні державним виконавцем. Якщо стягував або боржник не були повідомлені про час і місце вчинення виконавчої дії, то строк для оскарження розпочинається для них з дня, коли їм стало про це відомо.
3. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом в порядку ст. 73 ЦПК України. Скарга, пропущений строк на подання якої не поновлено судом, залишається без розгляду.
Стаття 386. Розгляд скарги1. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.
2. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з’явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.
3. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника.
1. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи ДВС, рішення, дії чи бездіяльність якої оскаржується. Слід мати на увазі, що встановлений ЦПК 10-денний строк розгляду справи за скаргою на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб ДВС відповідно до загальних правил ст. 69 ЦПК України обчислюється з дня, наступного після закінчення підготовки справи до судового розгляду.
2. Частина 2 ст. 386 ЦПК містить правило, згідно з яким, якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа ДВС не можуть з’явитись до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.
Справедливим видається зауваження С. В. Щербак щодо логічності участі у справі адвоката, іншої особи, яка представляє інтереси заявника чи його законного представника, та щодо виникнення певних питань щодо представників державного виконавця або іншої посадової особи ДВС у випадку їх неявки. Суттєвим моментом при цьому є участь у судовому засіданні саме того державного виконавця, що вчиняє виконавчі дії за відповідним виконавчим документом, оскільки така особа, на відміну від іншого державного виконавця, є більш обізнаною з матеріалами справи, враховуючи ще й те, що рішення суду безпосередньо впливатиме на результативність виконавчого провадження взагалі. Тому у випадку явки іншого державного виконавця за довіреністю відділу ДВС, суд для чіткого дотримання норм ЦПК України повинен з’ясувати причину неявки державного виконавця, чиї дії або рішення оскаржуються, та вимагати доказів поважності причин його неявки. У разі ж неповажності причин неявки державного виконавця слід відкладати провадження по цивільній справі з метою виклику у судове засідання відповідного державного виконавця. Така позиція цілком узгоджується із ст. 169 ЦПК України, адже суд відкладає розгляд справи, якщо визнає потрібним, щоб сторона, навіть якщо вона подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати таку особу можна і тоді, коли в справі бере участь її представник.
3. З метою недопущення зловживань зі
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.», після закриття браузера.