Читати книгу - "Клас пані Чайки"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Усі заніміли. Учителька теж. Вона ошелешено дивилася на свого язикатого учня, а той, мовби не помічаючи цього, завершив свої висновки й переможно глянув на пані Чайку. Та трохи помовчала, а тоді повільно процідила:
— Щоб оця твоя фігня мала зміст, будь ласка, ви обоє — ти, Мацею, і ти, Катажино, на завтра усі названі тут форми дієслів провідміняєте за особами й в усіх можливих часах, вказуючи значення кожної форми, а іменники — за відмінками. Гадаю, така робота справить вам неабияку приємність.
Мацек роззявив від подиву рота й, повагавшись, запитав:
— Можна виконати це на комп’ютері?
— А можна, я вдаватиму, наче тебе не почула? — відповіла вчителька й повернулася до обговорення літературного твору. — Хто з вас скаже, звідки взялася назва книжки «Каміння для шанців»?[15]
Але їй ніхто не відповів, бо всі аж корчилися, тамуючи сміх. Алекс штурхнув Мацека в плече, прошепотів:
— Повна фігня!
І мало не захлинувся від реготу.
Ось чому після закінчення уроку, коли всі вибігли на вулицю, лише Мацек не мав бажання знайомитися з Олеком. Тим більше, що на сходах Каська розгнівано кинула:
— Я тобі страшенно вдячна! Тепер доведеться до ночі скніти над граматикою.
— А ти гадаєш, що, коли б Мацек не втрутився, тобі б це минулося? — запитала Малгося, та, перш ніж Каська встигла відповісти, підійшли Каміла з Олеком.
Каська була явно небайдужа до вродливих хлопців і почала голосно захоплюватися спортивною статурою Олека. Мацек теж замовк, але з іншої причини. Досить було побіжно глянути на обох, аби зрозуміти, що вони знайомі, бо Олек, лише позирнувши на Мацека, озвався:
— Ні фіга собі зустріч!
— А інакше не можна висловлюватися? — запитав Мацек і простягнув Олекові руку.
Але той, вочевидь не розуміючи, що трапилося, бовкнув:
— Ти чого? Офігів чи що?
Та Мацек нічого не відповів, дивлячись, як Алекс із Білим Міхалом аж за живіт хапаються від реготу. Подумав, що зараз усі підуть ласувати яблуками в тісті, і лише йому треба бігти додому, бо цієї граматики було справді до фіга. Класна керівничка повністю зіпсувала йому вечір. А він міг так офігенно провести його з товаришем, якого давно не бачив.
— Ех… — зітхнув він. — Зустрінемося іншим разом. Каміла тобі все пояснить, — тільки й сказав хлопець і вже здалеку кинув через плече: — Малгосю! Увечері подзвоню тобі! — І пробурмотів: — Щойно впораюся із цим фіговим дієвідмінюванням і відмінками.
На своє щастя, сказав він це дуже тихо, бо за кілька кроків позад нього прямувала пані Чайка…
Таємниця— Звідки ти знаєш Мацека? — поцікавилася Каміла в Олека.
Це питання не давало їй спокою, відколи вона збагнула, що хлопці знайомі. Малгося теж безуспішно намагалася дізнатися від Мацека будь-що про його знайомство з Камілиним хлопцем. Тому цю делікатну справу Каміла вирішила взяти на себе. Доволі швидко виявилося, що з’ясування найменших подробиць пов’язане з неабиякими труднощами… Спершу замість відповіді Каміла почула:
— Я б чаю випив. Хочеш? — спитав хлопець і, не дивлячись на Камілу, рушив до кухні.
Вони сиділи в неї вдома. Був п’ятничний вечір, і обоє домовилися, що приготують подарунок для Малгосі, бо їх було запрошено в суботу на день народження. Каміла вирішила, що, крім книжки для подруги (бо це не надто оригінально), вони разом з Олеком виготовлять для неї з пап’є-маше янголят, яких можна повісити на стіні. Один буде схожий на Мацека, другий — на Малгосю. Роблячи першого янгола, дівчина спробувала знову запитати:
— То звідки ти знаєш Мацека?
Але в цю мить Олек подався на кухню по цукор.
Каміла спробувала запитати ще декілька разів, але все марно. А потім забула й здивовано спостерігала, з якою вправністю Олек робить з пап’є-маше крихітні оченята й за допомогою сірника формує волосся.
— Де ти цього навчився? — захоплено спитала вона.
— Та ніде, — відказав той. — Оце вп'ерше роблю.
Увечері подзвонила Малгося. Виявилося, що й вона розпитувала Мацека, але даремно. Хлопець мовчав, як могила. І дівчата вирішили, що тут криється якась незбагненна таємниця, яку вони конче повинні з’ясувати.
О п’ятій гості почали сходитися. Кінга принесла альбом із фотографіями собак. Білий Міхал та Алекс вручили іменинниці величеньку коробку.
— Ми тут скинулися, — хором промовили обоє.
Малгося розгорнула папір і побачила коробку із грою в скребл.
Єва принесла шкатулочку для прикрас, і Мацек страшенно цьому зрадів, бо в нього для Малгосі був особливий подарунок: срібна брошка у вигляді песика з очицями із бурштину.
— А в мене є те, що кладуть до шкатулочки, — сказав він, простягаючи Малгосі подарунок.
І хоча він усю дорогу нагадував собі: «Квіти додолу стеблами, дурню!» — та однаково тицьнув дівчині під носа колючі стебла червоних троянд. Поцілувати Малгосю він не посмів, отож почав, як завжди, клеїти дурня й вигукувати:
— Цілую ваші ручки, мадам, — і, схилившись над її долонею, цьомкнув декілька разів так гучно, що перелякав Кінгу, котра саме вішала куртку й аж зойкнула від несподіванки.
Каміла з Олеком прийшли останніми. Їхні янголи сподобались усім, особливо захоплювалися Кінга з Євою. Каміла промовчала, що це власне зробив Олек. Правда, розфарбовувала
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Клас пані Чайки», після закриття браузера.