Читати книгу - "Точка обману"

Зяючий отвір посеред житлосфери скидався на невеличкий плавальний басейн. Поверхня талої води в цьому озерці двісті футів завглибшки трохи похлюпалася об крижані стінки, а потім заспокоїлася. Лінія води в шахті виявилася на цілих чотири фути нижче від пружка – внаслідок витягнення метеорита та властивості льоду зменшуватися в об’ємі під час танення.

Нора Менгор негайно розставила довкола отвору пілони ССЗН. Хоча його і було чітко видно, який-небудь надміру цікавий індивід міг підійти занадто близько, послизнутися – і наразитися на велику небезпеку. Стіни басейну були з суцільного льоду, без ручок та сходинок, тому вибратися з отвору самому було марною справою.

До Нори Менгор нечутно підійшов Лоуренс Екстром і міцно потиснув їй руку.

– Гарна робота, докторе Менгор.

– Гадаю, газети не забудуть мене похвалити, – пожартувала вона.

– Обов’язково похвалять. – Керівник НАСА повернувся до Рейчел. Вигляд у нього був щасливий і безтурботний. – Ну що, міс Секстон, ви, професійний скептик, тепер переконалися?

Рейчел не стримала усмішки.

– Точніше було б сказати – я просто ошелешена.

– От і добре. А тепер ходімо зі мною.

Рейчел пішла слідком за Екстромом через житлосферу до великого металевого ящика, що нагадував промисловий транспортний контейнер. Ящик був розфарбований камуфляжними кольорами і мав трафаретний напис «ППСЗ».