Читати книгу - "Магія Часу: Ключі іншої реальності. Книга 2, Vasyl Shyrman"

МАГ знає про своє очікування
і знає, чого він чекає.
Коли він чекає, у нього немає бажань,
і тому, хоч би яку трохи він не отримав,
це завжди більше, ніж він може взяти.
Якщо він хоче їсти, то впорається з цим,
бо не страждає від голоду.
Якщо він поранений, то впорається з цим,
бо не страждає від болю.
Бути голодним або страждати від болю означає,
що людина не МАГ,
і сила голоду чи болю може зруйнувати його.
Карлос Кастанеда, Колесо часу 

Тут цікава тема, адже ми говорили про те, що маг нічого не очікує і тут же читаємо, що він знає про свої очікування. Річ у тому, що різниця між сприйняттям звичайної людини і магом полягає у тому, що звичайна людина не знає, чого очікувати. Вона просто приймає випадковості, які трапляються на її шляху. Звичайна людина має якісь очікування і прагнення, але не має чіткого розуміння, чого саме вона чекає. У неї навіть немає чіткої віри в те, що ці очікування можуть здійснитися. Вони, як правило, пов’язані з певними ілюзіями і асоціаціями, які нав’язані ззовні.

Щобільше, очікування звичайної людини змінюються залежно від поточних обставин: змінилася ситуація — змінилися й очікування, цілі також змінюються. Я вже не кажу про те, що більшість людей живе наче одним днем, вважаючи, що вони житимуть вічно, що цей один день буде повторюватися безкінечно. В результаті у пам’яті людини не залишається жодних вражень, а є лише сірість повсякденності, щодня нічого не відбувається.

Що стосується магічного сприйняття, то знання мага про свої очікування і про те, чого він чекає, — це, по суті, встановлення незмінної мети. Чому, наприклад, маг певною мірою скептично ставиться до передбачень або пророцтв, навіть стосовно себе? Це пояснюється тим, що маг може чітко сам собі передбачити, що буде в майбутньому, адже він ставить цю мету. Він знає, чого чекає, ставить чітку мету і ця мета, звісно, досягається — вона не змінюється.

Тому, по-перше, коли він чекає, у нього немає бажань. Він відпускає ці бажання, які вносять корективи в те, що він чекає. Отже, яку б малу частину він не отримав, це завжди більше, ніж він може взяти. Маленьке — це, можливо, лише зовнішній погляд, насправді ж повнота в отриманні. Установлення остаточної мети або певних внутрішніх очікувань — це, по суті, постановка магічним свідомістю того, що повинно статися. І для нього це не є новиною, адже це факт, що має здійснитися.

У метаннях чи в якихось додаткових бажаннях у мага просто немає сенсу, адже він говорить: "Буде так" і все. Далі немає сенсу про це говорити, адже це відбудеться і все. Інша справа, що в даній тезі не йдеться про час, але я можу сказати, що у певні моменти факти часу підпорядковуються магу, оскільки він встановлює певні дистанції отримання і його отримання пов’язане в першу чергу з чіткою метою.

У нього немає бажань, тому, яку б малу частину він не отримав, це завжди більше. Що таке бажання? Бажання — це отримати тут і зараз. Це бажання — утримувати ситуацію, утримувати ту ж саму ціль. Це навіть не віра, якщо хочете. Постійно утримуючи своє бажання на чомусь, ми отримуємо результат. Чому ж ми його не отримуємо? Бо зациклюємо свою увагу на цій меті.

Які можуть бути бажання? Уявіть собі таку ситуацію: маг в принципі обмежений лише тим, наскільки він має обмеження. Отже, наступна теза — ми самообмежуємо себе, тому маг може лише сам себе обмежити в отриманні. Знову ж, повертаючись до бажань, якщо мета чітко сформульована, вона збудеться. І вона збудеться саме таким чином, як повинна здійснитися і як до цієї мети прийде маг. А коли це станеться — вже не має великого значення. Важливо, що він отримає, важливо, що він отримає саме у тому обсязі, в якому це є.

І немає такого, знаєте, захоплення чи відчуття, що маг отримав недостатньо або чогось не вистачає. Завжди більше, ніж достатньо, адже обмеження зняті. А насправді бажань, як таких, немає. Він розуміє, що більш ніж потрібно — це всього лише емоційна прив’язка. Це всього лише наше бажання.

Навіть елементарно: ви можете відстежити у своєму житті, коли отримуєте певну річ, через деякий час вона стає звичкою. Знаєте, коли я займався дизайном інтер’єру, я казав своїм замовникам: "Ви знаєте, ви зараз захоплюєтеся красою, але через три місяці це стане для вас буденністю". Це буде для вас природним елементом. Тому на початку проєктування, на початку побудови, звертайте увагу на те, що для вас не буде звичним, що завжди підвищуватиме ваш настрій і вашу енергію, коли ви знаходитиметеся у тому приміщенні, яке робите красивим. Звертайте увагу на ці деталі, а не на зовнішній вигляд, який з часом просто втрачає певну привабливість.

Вражає, що цей принцип можна перенести на повсякденне життя. Якщо маг хоче їсти, він справляється з цим, адже не страждає від голоду. Глибина тут не у тому, що маг може подолати свій голод, а у тому, що він може спокійно ставитися до голоду. Але жодна людина не може спокійно ставитися до голоду, адже голод завжди відвертає увагу.

Я також пройшов через цю школу, але помітив одну дуже цікаву річ: якщо ми зациклюємося на тому, чого у нас немає, то у нас цього й не буде. Якщо ж ми ставимо собі задачу отримати те, що нам необхідно, то ця задача й здійсниться. Тому маг ніколи не голодує. Чому? Тому що він не фокусує свою увагу на тому, чого у нього немає, а на тому, що у нього повинно бути. А повинно бути найзвичайніше, найнеобхідніше.

Тому найнеобхідніше і найзвичайніше автоматично спрацьовує у свідомості мага. Тут немає питання, можуть чи забрати в нього їжу. Так, наш сучасний світ пропонує труднощі: їсти чи ні. Але якщо ми говоримо про те, що потрібно виявити у своїй свідомості, чого ми хочемо, чи хочемо ми голодувати, чи хочемо ми не мати достатку, наприклад, у харчуванні, то це в нас і відображається. Якщо ми цього не хочемо, то про це не потрібно думати, не потрібно культивувати це, не потрібно пропагувати, а тим більше виставляти на показ і зациклюватися на цьому.