Читати книгу - "Розтопити кригу , Анжеліка Вереск"

Провівши рукою по її пружному, пласкому животу, він сильно стис її стегно, змусивши дівчину тихо застогнати. Його поцілунок став м’яким і звабливим, ніби дражнячи її; його губи іноді вислизали, щоб повернутися з новою пристрастю. Рука, що стискала стегно, обережно пересунулася на внутрішній бік стегна Лірії. Дівчина сіпнулася й намагалася відсунути його руку, збентеження переповнювало її. Її дихання стало частішим. Але він не дозволив.

Завівши її руки за голову й тримаючи їх однією рукою, він продовжував пестити дівчину, змушуючи вигинатися від насолоди, допоки вона не застогнала, дивлячись на нього з подивом. Вона й не підозрювала, що може відчувати таку силу задоволення. Поцілувавши її солодкі вуста, він трохи відсторонився, щоб зняти з себе одяг. Його тіло було могутнім: широкі плечі, м’язисті руки, тверді чоловічі груди й кам’яний прес — усе це змусило Лірію не зводити з нього погляду.

Помітивши, що Лірія дивиться на нього, він усміхнувся і знову наблизився.

Відновивши поцілунок, він ніжно провів рукою по її талії й погладив стегно. Незабаром його поцілунок став наполегливішим, і, обережно наблизившись до неї, дивлячись у широко розплющені фіалкові очі, він повільно припав до її стегон, зібравши стогін із її червоних губ… і зробив її своєю дружиною.