Читати книгу - "(не) згоріти вщент, Мелорі Бронд"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Дуже смачно, Віталіно. Ти молодець, мені подобається, намагайся готувати частіше.
— Ах ти хитрюга, Мел. Ти мене так вихваляєш, щоб самій не готувати.
Ми обидві засміялися.
— Мел, ти мене познайомиш з своїм "таємним мачо"?
— Познайомлю, коли настане час.
— О, які ми таємничі. А який він? – не вгавала Віталіна.
— Найкращий! Вибач, сестричко, але на цьому ми закриємо тему. Згодом сама все побачиш.
Віталіна невдоволено фиркнула, але більше не приставала із запитаннями.
Поївши, вимили посуд і кожна з нас зайнялася своїми справами. Повернувшись з душу, я побачила на телефоні повідомлення від Алекса.
Алекс: "Без тебе в моєму ліжку холодно і самотньо. Одні тільки думки про тебе, зігрівають мене. На добраніч моя кохана".
Від його слів мені на душі стало так легко і спокійно.
Меланія: "Солодких тобі снів, Алексе. Сумую за твоїми обіймами і гарячими поцілунками".
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «(не) згоріти вщент, Мелорі Бронд», після закриття браузера.
