Читати книгу - "Вники, Міхал Шьмеляк"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Ну, Вники, мабуть, одна з таких парафій.
– Я вже про це здогадався, — відповів Косма. - Мені потрібно більше інформації.
– Але ж не всі священики є педофілами, це ясно як білий день, – продовжив журналіст, ніби не
слухаючи Косму. – Вони скоюють і інші злочини: крадуть, обманюють, спокушають парафіян, дають себе
злапати на гомосексуальних стосунках, тощо. На мою думку, Вники - це місце, куди потрапляють ті легші
справи. Я хотів все це зглибити, отримати додаткову інформацію, і ось проблема, тому що немає жодної
згадки про це місце. Якщо священик щось нахомутає і його переводять, то про це мовчать. Однак ми
живемо в епоху смартфонів, Фейсбуку і так далі, і приховати такі дії нині вкрай важко. І все ж у випадку
Вників це якось працює. Є лише два варіанти, дорогенький. Або тут нічого не відбувається, або я не вмію
вишукувати інформацію. Відповідь на це дасть пошукова система "Гугл", коли ми попрощаємося, ти введеш
моє ім'я і побачиш, що винюхувати я вмію.
– То як ми можемо бути впевнені, що Вники є в перелікові цих парафій?
37
– Це точно,бо маю свої джерела. Як то красиво кажуть: наближені до офіційних. Але повір, їх не
підважити. Але тут я нічого не знайшов, тому зараз виїжджаю. Все ж таки раджу придивитися до цього
бродяги. Він не хотів зі мною розмовляти, я пропонував горілку і гроші. І нічого Але дивно, що такий тип
живе в селі, йому всі дають задарма, терплять, навіть захищають. Він приїхав одного дня автобусом і
залишився? О ні, це глибша історія. На жаль, мені не вдалося її зрозуміти, але якщо тобі вдалося, дай мені
знати. Я повернусь.
Він допив колу, точніше, свій "коктейль", витер рота серветкою, підвівся й потис Космі руку. Той
потиснув йому руку у відповідь, але не був задоволений. Насправді він багато чого не дізнався. У нього
склалося враження, що журналіст зустрів його лише для того, щоб змусити пообіцяти надати інформацію, якщо йому самому вдасться щось дізнатися. Ну чого чекати від письмака?
Попиваючи каву, він шукав інформацію про Казімєжа Барщика і змушений був чесно зізнатися, що
щойно зустрів справжню зірку журналістських розслідувань. Список резонансних і нагороджених репортажів
був довгим, і всі вони були високого рівня. Вугільний скандал із розгромом польської гірничодобувної
промисловості, цукровий скандал із ліквідацією польських цукрових заводів, м’ясний скандал із продажем
замороженого м’яса з Росії як польського та екологічно чистого, а на десерт книжка та репортажі про
відомого Інквізитора. Цей психопат був відповідальним за серію жорстоких вбивств, скоєних проти
псевдоцілителів. Він багато разів намагався розслідувати цю справу, в плані власної поліцейської підготовки, але йому завжди бракувало часу. Тож фактично, оскільки Казімєж Барщик нічого не знайшов, не було
підстав сумніватися в його компетентності.
Здавалося, Вники – звичайне село, далеке від спокус сучасного світу. Ідеально для молодих
священиків, які не вміють гартувати свій характер і потяг, аналізувати різні речі. Усе також свідчило про те, що Пьотр Дембіцький добре продумав те, про що мав думати, потім зібрав рюкзак і з відчуттям полегшення
покинув своєрідний санаторій для душі. Дядько не повірив, зрештою, єпископ навіть не дозволяв і думки, нібито він на щось не впливає, у Польщі церковні сановники жили як магнати XVII століття, мали свої
резиденції, садиби, палаци, і проблеми простих людей були для них неважливі. Так, пилинкою на взутті.
Косма стрибнув у машину, змінив диск на останній альбом "Рамштайну", збільшив гучність так, що
барабанні перетинки лопалися, і поїхав у бік Вників. Він вирішив знову зустрітися з парохом і розпитати про
деякі речі. Хто такий Рубенс? Чи є в селі старе кладовище, не зображене на картах? Що це за руїни, що
ховаються за гаєм, який прилягає до костелу?
Його роздуми перервав телефон. Він вимкнув музику, а на дисплеї "форда" з’явилося речення
"Дзвонить Майя". Косма прочистив горло і відповів на сигнал.
– Привіт! – сказав він весело.
– Привіт, пане поліцейський, – кокетливо почала дівчина. – Як служба?
– Служба не дружба! Однак нагадую, що я у відпустці, тому, якщо
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вники, Міхал Шьмеляк», після закриття браузера.