Читати книгу - "Кава на Різдво, Таня Мальована"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
АНЯ.
— Ну, котики мої, я чекаю гарних новин! — радісний крик Лілі зустрів нас на порозі кабінету Максима.
— Хоча ні, по-перше, я рада вас бачити разом, — і подруга кинулася нас обіймати.
— Сестро, задушиш, — Максим випростався із її обіймів, залишивши мене в Ліліних цупких руках.
— Аню, скажи, що вже не дуєшся на мене? — відсунувшись на витягнуті руки запитала білявка. Уважно роздивляючись мене своїми сірими очима.
— Не серджуся, — відповіла з посмішкою, а натомість отримала ще одні міцні обійми з переможним криком у вухах.
— Лілю, ти мене точно задушиш, — попросила я про волю. Бажання вдихнути повітря ставало сильнішим.
— То я дуже за вас радію. Я знала, що ви створені один для одного, — відпускаючи мене на волю, щебетала Ліля. Бігаючи очима то на мене то на Максима.
— Сестричко, з нами то все сталося добре. Але переставав битися об заклад з людьми, — повчально сказав Максим, розкинувшись у своєму кріслі.
— Ой, ну тебе братику, — відмахнулася Ліля й потягнула мене сісти.
— Ви краще розкажіть, як ви? — запитала білявка.
— Та добре. У мене тут мрія дитинства справджуються. Триметрова ялинка! Уявляєш? І я її прикрашаю, — поділилася я своєю першою емоцією, поправляючи волосся з обличчя правою рукою.
Ліля застигла дивлячись на мене здивовано.
— Що? Кажу ялинка просто моя... — не зрозуміла я її погляд.
— Тшшш, — перебили мене. — Дай сюди руку, — і мою долоню нахабним чином схопили та почали роздивлятися обручку. Ліля хоч і виглядає тендітною, але вона неймовірно сильна.
— Сестричко, пусти мою наречену, — з усмішкою сказав Максим та подивися на мене.
Ліля тільки крутила головою.
— Ви серйозно? Так!? Так?
— Серйозніше бути не може, — підтвердив мій вікінг, з такою ніжністю в очах, що під цим поглядом я була наче зефірка в гарячім какао.
Я ж тільки кивнула підтверджуючи факт. А сама дивувалася цьому здивованому виразу обличчя Лілі, вона ставала схожа на кицьку, яка мріє на вогники. Такі ж величезні очі стають.
Але Ліля нас вирішила оглушити й по кабінету розрісся щасливий ультразвук. Та подружка підірвавшись кинулася нас обіймати.
Не перестаючи повторювати, яка вона за нас щаслива.
На диво нас врятувала від білявої навали Рита, що принесла максимально важливі документи.
А Ліля не чекаючи Максима потягнула ділитися новиною з тіткою Аллою. Аргументуючи це тим, що гарні новини їй потрібні зараз і завжди.
МАКСИМ.
Я був безмежно щасливий. Спокій, розуміння, що ця дівчина моя майбутня дружина. Так і кипіли в середині.
Мені хотілося зробити весь світ таким щасливим, як я. Але зупинився поки на двох речах. Виписав зі своїх премію для дяді Валери.
Він таки привів, моє руде диво до мене, а не просто вигнав. Так, що якимось чином він наш Купідон. Тож хай йому буде до свят бонус. Онуці подарунок купить. Він ділився, що вона в нього про якийсь набір для творчості давно мріє
Інший білявий Купідон вкрав Аню. Та щаслива потягнула її до мами.
Якось я думав зіграємо у фіктивних наречених та й розійдемося. Доля мала свої плани.
Але залишилося вирішити одне надокучливе питання. Моя колишня. Я знаю, яка Юля може бути надокучлива та хитра. Не хочу, щоб вона ображала Аню. Сьогодні вона майже зруйнувала момент пропозиції. Викрадала ключі від моєї квартири. І невідомо до чого, вона вдасться наступного разу. А що буде наступний раз, я не сумніваюся.
Але мій мозок малює перед очима картинку, як я бачу Аню в білій сукні. І не бажає думати про колишніх.
Щаслива посмішка не сходила з мого обличчя, коли вносив правки в проєкт. А оглянувши в перерві кабінет зрозумів, що в одному із кутів гарно б пасував фікус з великим листям.
Не довго думаючи, замовив доставку із квіткового де ми з Анею, купляли рослину додому. Ця зміна в мене на роботі її порадує. Бо чути про містера сірість, більше не хочу.
І повністю задоволений повернувся до роботи. Чекаючи доки відпустять мою рудоволосу красуню.
Яку я встиг покохати.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кава на Різдво, Таня Мальована», після закриття браузера.