BooksUkraine.com » Пригодницькі книги » Дума про Хведьків Рубіж 📚 - Українською

Читати книгу - "Дума про Хведьків Рубіж"

171
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Дума про Хведьків Рубіж" автора Володимир Худенко. Жанр книги: Пригодницькі книги / Фентезі. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 34 35 36 ... 70
Перейти на сторінку:
Шось тут не так, шось не сходиться. Не до добра це.

— Отамане, я все одно не вірю в оті дідівські перекази про КарИ і легіони мерців, про вік неживих.

— Ти не віриш, і я не вірю. А от Топеш, певне, вірить.

— Це несерйозно.

— Згоден я з тобою повністю, та все одно якось не по собі.

— Може, через старого чаклуна?

— Може. Все-таки учитель…

— Будеш читати?

— Буду, а шо ж.

Максим сів на призьбі і розгорнув сувій. Він знав, що послання ще треба прочитати. У Топеша і йому подібних найпростіший засіб збереження думок — це кров. Як вони це роблять — невідомо, їм краще знати. Отже, читка проводиться приблизно так: треба покласти руки на КарУ, закрити очі й дати своїй крові відчути кров, якою зображений малюнок. Це, звичайно, й не так, як воно має бути в ідеалі — вампіри читають кров з ходу. Вони її «чують». А людям доводиться користуватись оцим способом.

Максим тихенько прошепотів заклинання. Власне, це не заклинання, треба було просто поговорити з кров’ю, щоб вона відкрилась. Але козак не міг вільно говорити, він нашіптував всього кілька потрібних фраз. Єдине, що знав на мові МарА.

За хвильку почалось.

Темно…

Темно в голові… Темно й холодно…Рядки заклинання на упирській говірці ще звучать:

Мертвий тоді,

Мертвий сущий,

Мертвий прибуду,

Мертві очі відкрию, щоб зріти,

Мертві уста відкрию, щоб речити,

Мертвими руками візьму твій хрест.

А ти вийди з-під своїх храмів до мене,

І вийди з-під своїх стріх до мене,

І вийди з-під своїх болів до мене,

І до мене вийди зі своїх жахів.

Мертвий тоді,

Мертвий сущий,

Мертвий прибуду.

Мертвими пророками благословлю,

Мертвими святими вознесу,

Мертвою водою похрещу.

Вийди до мене.

А ти вийди з-під свого дня до мене,

І вийди з-під своєї віри до мене,

І вийди з-під свого хреста до мене,

І я мертвими руками візьму твій хрест.

Мертвий — уб’ю!

Мертвий — уб’ю!

Мертвий — уб’ю!

На говірці МарИ це всього декілька речень.

Почалось.

Наче удар по обличчю.

Хата старого характерника Тараса. Там майже пусто, лише довгий дубовий стіл, на якому калюжа крові.

Звідки вона стікає?

Погляд угору. Учитель.

На вішалці. О Боже, Боже!

По стіні навпроти напис кров’ю, кирилицею.

Перекручені слова Спасителя.

«Хто меч візьме, той від меча і впаде….»

Кімнатою прошмигнула чиясь тінь.

Все.

— Отаман! Отаман!

— Шо? Шо? Де я?

— Щось ти довго куняв, отамане, я й занепокоївся. Ну що там?

— Не питай.

— Він?

— Угу.

— Коли ж це було?

— Та не так і давно, мабуть. Тепер я згадав, хто колись ніччю приходив до Тараса…

* * *

Максим лежав і дивився у стелю. «Шо робити, хтозна. Тікати? Це смішно. Та й куди тікати? Якшо це справді хвороба Топеша, то … А як і ні, куди ми втечемо? Сьогодні я таки стомився. Хочеться спати»

Зате Галя не дуже спить. Щось бурмоче уві сні, то крутиться, трусить головою:

— Вийди з-під свого дня до мене,

І вийди з-під своєї віри до мене,

І вийди з-під свого хреста …

— Тю! Галю! — Максим спросоння так крикнув, що аж заголосила дитинка у колисці.

— У-у? Що ти …? — Галя протерла очі.

— Ой лихо мені, — Максим піднявся, підійшов до дочки, хотів, ніби спокутуючи провину, заколихувати її.

— Та чекай, мо, вона їсти хоче…

Дитина таки хотіла їсти, і поки Галя годувала, вспокоїлась.

— Чого ти кинувся? Приснилось, може, що?

— Та певне… Приснилось, наче ти заклинання шепчеш.

Галя відвела погляд від немовляти і втупилась у Максима.

— Та Господь із тобою, любий, я зроду-віку ніяких заклинань не знала.

— Та тепер я вже бачу. Приснилось із дурної голови.

— Не намовляй на себе, просто ти стомився.

ТРИНАДЦЯТЬ ФІГУР (ЖЕСТІВ) ВАМПІРСЬКОЇ МАГІЇ

Застосовуються ці речі зазвичай у зв’язці з рухами та заклинаннями, інколи самостійно і є привілеєм тільки князів та шляхти. Шляхта за допомогою фігур керує боєм, а князі можуть впливати і на великі кількості людей. Сила фігур залежить від сили Царства загалом.

1. ТримаЧ.

Магічний жест, призначений для затримки жертви у нерухомості. Діє на ВірУ (кров), частково уповільнюючи її рух у жилах.

2. ХресТ.

Доволі сильна фігура. Безпосередньо призначена для впливу на великі скупчення людей, упирів, живих істот загалом. Може пересовувати, звалювати з ніг, навіть підіймати в повітря або трощити кістки. Одна рука в такому положенні зветься «ПіВ ХресТ» і є більш поширеною, хоча й не такою сильною.

3. ЗамоК (СтінА)

Дуже поширена фігура. Діє на живі й неживі об’єкти, провокуючи їх рух або ж навпаки, зупинку руху в просторі, певні дії. Комбінується зазвичай із іншими, більш сильними фігурами.

4. ЯмА.

Концентрує певні речі у просторі

1 ... 34 35 36 ... 70
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дума про Хведьків Рубіж», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дума про Хведьків Рубіж"