Читати книгу - "Навички у магії, Vasyl Shyrman"

Ми починаємо дуже цікавий етап у вивченні магії, де будемо поглиблюватися в її суть. Перші 10 розділів були лише підготовкою до занурення у глибокі та цікаві теми, які розглянемо на цьому етапі. У цьому розділі ми обговоримо стародавню пам'ять душі: що це таке і чому саме душа має таку пам'ять. Для початку, я хочу пояснити своє розуміння терміну "душа". Багато хто говорить про неї, кожен має свою думку, але я відкидаю релігійні пояснення і пропоную своє. Душа — це біополе, або ж аура, енергетичний кокон, який оточує нас. Вона є інформаційною оболонкою, де зберігається вся пам'ять про наші попередні втілення та про теперішнє життя. По суті, душа — це своєрідна флешка або великий диск, на якому записується вся інформація: підсвідоме, свідоме і навіть надсвідоме. Вся інформація, яку ми отримуємо неусвідомлено та те, що ми бачимо або чуємо, але не помічаємо, зберігається у нашій душі. Це стосується навіть тих речей, які ми бачимо периферійним зором або відчуваємо на тонкоплановому рівні. Усе це записується на нашу "флешку" — наш біопольовий диск. Я підкреслюю це, щоб було зрозуміло: все, що ми відчуваємо або не усвідомлюємо повністю, записується в наше біополе.

Наш мозок, у цьому втіленні, є молодим і має доступ тільки до певної частини інформації. Деякі дані знаходяться на рівні підсвідомості і наш розум втрачає до них доступ. Мозок можна порівняти з операційною пам'яттю комп'ютера — він має обмежений доступ до інформації, яка є в нашій душі. Мозок обробляє інформацію, проте сама інформація зберігається в нашому біополі, яке ми називаємо душею. Це наповнення особистості людини.  Так само як і в інших живих істот, у кожного є своє біополе — у тварин, собак, котів тощо. Вся інформація зберігається там та ми будемо говорити про людину, зокрема тих людей, які мають схильність до магії, тобто тих, хто не рівно дихає до цього мистецтва.

Давня душа

Вся інформація зберігається в пам'яті душі. Як її дістати? Щоб це зрозуміти, спершу потрібно з’ясувати, хто такі давні душі. Давня душа — це не просто та, що багато разів втілювалась. Людина може втілюватися в різні епохи, простори і виміри. Проте, щоб накопичити цінну інформацію або знання, потрібно, щоб у цієї душі було більше зв’язків, ніж самих даних. Можна накопичувати багато даних, але якщо вони не пов’язані між собою і не формують метасхеми або зв'язки, то ці дані не мають великої цінності. Чому? Тому що з кожним новим втіленням, або новим "комп'ютером" (тілом), ми не можемо дістати ці дані. Доступ можливий лише до тих даних, які були пов’язані між собою. Якщо ми не зв'яжемо інформацію в поточному втіленні, то в наступному ми не зможемо її дістати. Причина цього в тому, що наше життя отримує певні події і ці події можуть синхронізуватися з даними, що зберігаються в нашій душі. При такій синхронізації ми можемо відчути, наче щось пригадали, але без розуміння. Якщо дані не пов’язані в певну схему, витягнути їх повністю неможливо. Коли в житті трапляються певні події, вони можуть зачепити метадані й активувати зв’язки в душі, витягуючи інші пов’язані метадані. Це дає нам розуміння того, звідки приходить це знання. Наприклад, якщо я хочу здійснити регресію й подивитися на минулі життя, це буде дуже складно, якщо в душі немає певної метасхеми. Якщо минулі життя були одноманітними, то витягти щось значуще майже неможливо. Це може викликати лише відчуття дежавю, але не більше.

Незалежно від того, як глибоко ви будете занурюватися в минулі втілення, без наявності пов’язаної інформації результат буде слабким. Якщо ваше минуле життя було таким же однобічним, як і теперішнє, ви не зможете отримати значущі дані. У випадку давніх душ ситуація інша. Я вкладаю в поняття "давні душі" не тільки ті, хто багато разів втілювався, але й тих, хто накопичував знання, вибудовуючи їх у певну метасхему, як причинно-наслідковий ланцюг.

Метасхема — це сукупність метаданих, які залишаються доступними незалежно від часу чи тіла, в яке душа втілюється. Часто мене запитують, звідки я знаю певні речі. Повірте, я не так багато читав порівняно з тими, хто присвятив своє життя науковим дослідженням, але значна частина знань, які я використовую, походить із моєї стародавньої пам'яті душі. Ці знання я здобув у минулих втіленнях через дослідження і продовжую формувати нові зв'язки в цьому житті. Духом задумано так, що ця пам'ять автоматично записується на структури аури чи біополя. Кожна інформація відкладається на певний прошарок біополя. Завдяки цьому, витягти інформацію можна, як у цьому втіленні, так і в наступному. Головне — досягти певного стану й розуміти, як закладена інформація. Інформація, подібна до "хронік Акаші", також є планетарною й записується в полях душі і доступ до цієї "бібліотеки" є в кожного з нас.  Практикуючи певні медитації, можна спробувати підключитися до себе і навчитися слухати себе. Для цього існують техніки та практики, які допоможуть людині без проблем витягувати потрібну інформацію. Це в основному, залежить від налаштування свідомості на процес отримання інформації.

Накопичення повʼязаних знань

Вся планетарна і космічна інформація вже знаходиться в нашій пам'яті. Витягнути її можна, досягнувши певного стану. Це залежить не від кількості втілень, а від того, скільки ми накопичили пов’язаних знань. Давня душа — це не просто душа, що багато разів втілювалася, а та, що володіє мудрістю.

Є діти, які народжуються з вродженою мудрістю і це не закладка батьків, які можуть бути далекими від езотерики. Таких людей називають геніями з дитинства. Це перша ознака давньої душі. Друга ознака — це те, що давні душі мають щільну інформацію, тобто їхня пам'ять настільки насичена знаннями, що потрібно лише розширити поля свідомості. Маги зазвичай мають ширші поля, тому що вони збуджують і активують цю інформацію, яка починає працювати, наповнюючись енергією. Коли біополе збільшується, воно може вміщати більше інформації. Це відбувається через розширення об'єму біополя і люди реагують на це по-різному: або їх відштовхує через різницю в заряді, або навпаки — вони притягуються до таких людей, хочуть бути поруч. Ті, хто максимально усвідомив себе як особистість, часто тікають з міст подалі від людей, щоб зберегти своє біополе незайманим. Це не через те, що вони досягли якогось просвітлення або вищого рівня, а тому, що вони відчувають дискомфорт від великої кількості людей. Їх біополе стає вразливим, коли інші люди "топчуться" по ньому своїми думками та енергіями, тому їм потрібна тиша і простір.