Читати книгу - "Термінатор"

— Послухай, приятелю, — почав Ротман тоном шкільного вчителя, якому увірвався терпець. — Тобі доведеться трохи зачекати. Ось ослінчик.

Термінатор відійшов на крок, анітрохи не знітившися після рішучої відмови сержанта. Він обстежив будку, зазначивши, що скло куленепробивне. Збоку були важкі сталеві двері, за ними — різні кімнати й кабінети. І в одній з них — Сара Коннор.

Термінатор знову підійшов до будки і ввічливо постукав по склу.

— Я незабаром повернуся.

З цими словами він розвернувся і неквапом вийшов надвір.

По інший бік вестибюлю, десь у лабіринті коридорів та кабінетів, Вукович та ще один детектив у цивільному супроводжували Різа на психічне обстеження. Найгірші побоювання Кайла справдилися. Від віддав усе й натомість не отримав нічого. Ця тактична помилка може дорого коштувати. Ціною може стати життя Сари та мільйонів ще не народжених на світ. Джон мав рацію — ні на кого та ні на що не можна покладатися. Треба рятувати Сару!

* * *

Кілька хвилин сержант Ротман цілковито присвятив роботі — ретельно розкладав службові папери. Якби він був пильнішим, то помітив би, що до дільниці на великій швидкості наближається машина. Як і Сілберман, він дозволив дріб’язковим справам заступити життєво важливі. На відміну від Сілбермана це коштувало сержантові життя. Фари викраденого Термінатором «шевроле» засліпили Ротмана крізь скляні двері. Його останньою свідомою дією стали слова «Матері твоїй так!» — статистично саме вони найчастіше супроводжують наглу смерть. Машина розтрощила будку Ротмана на швидкості п’ятдесят миль на годину. Залишки будки та сержанта Ротмана перетворилися на суцільну кашу й вилетіли крізь задню стіну.

Тріск і брязкіт розбудили Сару Коннор, яка лежала на канапі в кабінеті Трекслера в іншому кінці будівлі. Вона моргала почервонілими очима, намагаючись з’ясувати джерело звуку. «Шевроле» Термінатора, тягнучи за собою залишки вестибюлю, заглибився у будівлю ще футів на двадцять, після чого зупинився. Кіборг умент висадив ногою лобове скло й вистрибнув на капот. Водній руці він тримав гвинтівку «АР-180», в іншій — «СПАС-12». Вимахуючи ними, немов пістолетами, Термінатор зіскочив на підлогу — і почалося полювання.

Першими жертвами стали двоє ветеранів, які вибігли до коридору подивитися, що відбувається. Один з них тримав у руках склянку кави.

Терміна тор збайдужіло натиснув на спусковий гачок штурмової гвинтівки і перетворив їх на місиво з тиньку та крові.

До Сари долетіло слабке відлуння пострілів. Насіння поганих передчуттів дало буйну парость тривоги.

Термінатор переступив через мертвих поліяціянтів і рішуче попростував далі. Зазирнув до кімнати, з якої вони вибігли. Жодної душі.

Кіборг смикнув ручку інших дверей. Зачинено. Чоловік-машина ступив крок назад і вибив замок ногою. Двері розчинилися. Поліціянт, що сидів за столом, відчайдушно намагався дотягтися до свого револьвера і при тому вистрибнути з крісла. У трьох футах від нього були інші двері. Відчинені. Пірнаючи в них, він побачив, як Термінатор зводить «АР-180».

… Устиг… Поліціянт віддихався.

Комп’ютерний зір Термінатора не загубив поліціянта, що метнувся за стіну. Мікропроцесор за іфрачервоними очима Термінатора все ще бачив обриси мішені — він отримував сигнал з урахуванням траєкторії та швидкості руху поліціянта.

Термінатор спрямував цівку «АР-180» на стіну в шести футах від дверей і вистрілив. Кулі калібру 5,56 прошили суху стінку, а потім — груди та легені поліціянта. Смерть застукала цього молодика зненацька.

Луна від пострілів ще не вщухла, коли Трекслер, перелякавши до смерті Сару, розчинив двері навстіж. Вона не одразу впізнала лейтенанта й інстинктивно відстрибнула. Якусь мить Сара з Трекслером дивилися одне на одного. На обличчі лейтенанта було написано: «Я знаю, про що ви думаєте, але ви помиляєтеся». Проте з виразу її обличчя зрозумів: зараз Сара навряд чи повірить йому. Тому він лише наказав:

— Лишайтеся тут.

Коридорами забігали стривожені поліціянти з револьверами. Їх пойняв жах. Автоматна стрілянина у поліцейській дільниці здавалася лиховісним сном, який наснився всім одразу. Термінатор, цей сівач смерті, розчиняв навстіж кожні двері та безжально знищував усіх.

Десь посеред коридору кіборг натрапив на розподільчий електрощит і зірвав кришку. Швидко відшукавши 440-вольтовий кабель проводки живлення, Термінатор видер його геть. Стався невеличкий вибух, на всі боки полетіли іскри, а навколо кіборга виникла електрична дуга.

Легко розколовши розподільну коробку, кіборг подав 440 вольт до освітлювальної мережі. Усі сто тридцять чотири лампи денного освітлювання вибухнули водночас і дільниця поринула в морок.

Коли пролунали перші постріли, Різ сидів у кімнаті чекання, закутий у наручники. Солдатська кмітливість дозволила йому миттю оцінити ситуацію. Він анітрохи не здивувався, упевнений у невідворотності візиту Термінатора. Вукович підхопився й кинувся з револьвером до дверей. Коли він зник у коридорі, другий детектив підвівся, щоб зачинити двері Це була неприпустима помилка. Тієї ж миті з ним зіткнувся Різ. Детектив луснувся головою об двері, а Різ угатив його кілька разів коліном у груди. Детектив, хапаючи ротом повітря, осів біля стіни. Тим часом Різ спромігся відшукати ключі, зняв наручники та вихопив у детектива револьвер.

До кімнати, де зберігали зброю, Трекслер з Вуковичем прибігли одночасно. Обидва думали про те ж саме: Різ говорив правду. Але не хотілося зізнаватися собі в тому, що таку паніку спричинила лише одна людина… Нехай це навіть і не людина.

Трекслер мовчки схопив бойову гвинтівку «М-16», іншу кинув напарникові. Не обмовившись жодним словом, вони побігли коридором на звуки пострілів та зойки.

Термінатор обстежував кімнату за кімнатою. Схема залишалася незмінною, але здатною відреагувати на непередбачувані події. Кілька поліціянтів, натрапивши в коридорі на кіборга, влучним вогнем з шести револьверів пробили отвори у грудях, руках та ногах Термінатора. Він поглянув на них, поволі підніс свою «АР-180» та знищив усіх прицільним вогнем. Нетренованому Сариному вуху здалося, що постріли лунають вже за її дверима. Утім, вона практично не помилялася. Сара обдивилася невеличку кімнату, в якій годі було сховатися. «Не слід панікувати!» — наказала вона собі. Раптом у пам’яті спливли дитячі спогади про те, як від суворого батьківського голоса, вона тікала до своєї кімнати й ховалася під невеличким білим…

Столом! Слід сховатися під столом! Сара забігла за великий металевий стіл й увібгалася у виїмку для стільця.

Трекслерове вухо вловило специфічний звук у сусідньому кабінеті — перезаряджали гвинтівку. Він завмер, дослухаючись до кроків. Аж ось повз нього пройшов дебелий чолов’яга, важко гупаючи підлогою коридору.

Трекслер розчинив двері кабінету й націлився зі своєї «М-16» просто в спину погромникові й натиснув на гачок. «М-16» рикнула й виплюнула майже половину обойми. Кулі вразили ціль і подерли на клапті