Читати книгу - "На другому березі (збірник)"

Регочуть матроські обличчя шорсткі, неоголені. Хрипкий саксофон тут хихикає басом за скрипкою, танок тупотить під ритм мелодією дикою. Танечниць перегнуті постаті п'яно без сорому. Що ж може, однак, помогти капітанові хворому? Востаннє уста цілував, мав знов їхати в подорож, за щастя пив. Тінь його встала зі стін, пішла ходором. З рук вилетів келех із гуком. Кругом все у померках. В обіймах її зверещав капітан в диких обертах. Дарма, капітане, даремно взиваєш ти помочі. Втекли всі. Самітні замовкли вмить вигуки поночі. Пояснення На дворі буревій, у корчмі портовій на столі джину збан. Та не йде вже пиття. Під столом без життя молодий капітан. Епілог На синьому небі почали вже зорі виблискувати, у сяєві білому хвилі тихенько полискувати. Пісня мандрівника
Шумить у серці вітер, кров огонь бурлить. О, допекла вже бруків, мурів, цегли гидь! На берег моря туга, в край землі жене, де океан манить піснями хвиль мене. Покину стукіт вулиць та піду, де пристань, де линв протяжна пісня й щоглів має триста, де кораблі, човни по хвилях бурних линуть. Не стану, аж на них очима відпочину. Почую вітру рев і мев почую крик, хвиль булькіт і води об стіну човна сик, та відгук, що стерна справляє оборот. Тоді скажу: це мій до моря поворот. О, допекла вже бруків, мурів, цегли проза! Тужу за морем, батьківщиною матроса. Шумить у серці вітер, жар вперед жене. На море! Гей, на море!! Сум тут вб'є мене. Іван Мейсфілд [36] JohnMasefield Вільний переспів з англійської мови Романтизм
Над морем в хмарах марить чорна галич, ліричний місяць потопає в тінь. І дикі скелі й синя далечінь. Пливуть похмурі Байрона[37] ушкали. В городі в темну ніч самітний Вертер[38] на зір вазі сам важить світ і серце своє й сумує, що живе, не вмер ще. О ти, покрово хворих серць, о смерте! Є два світи: один круг нас, а другий — це ми; між ними вічна боротьба лягає на життя клеймом напруги. Чи ж не сильніші в грудях буревії, як порожнечі дійсності клятьба? — Не знали, що гарніший світ від