Читати книгу - "Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
3.2.3. Активний відпочинок і розваги
Здоров’я робить щасливим, якщо воно є. Але якщо його немає, відсутність здоров’я робить нещасним. Якість життя намагаються покращити за допомогою активного відпочинку і розваг. Якщо забави не роблять щасливим, що тоді? Якщо складно бути щасливим, потрібно розважатися. На щастя, існує грандіозна індустрія, завдання якої забавляти і звеселяти людину. У людини, яка ходить на роботу, є вільний час, який можна використати для активного відпочинку. Тоді знов з’являються сили виконувати роботу. Звичайно, існує й інша можливість: людині у вільний час буде смертельно скучно. Задача розваг у такому випадку — повністю заповнити вільний час. Це теж освіжає, адже тоді не лишається місця для депресії. У будь-якому разі людині не вистачає розваг, і вона їх шукає.
Розваги роблять щасливим — але чи покращують вони якість життя? Питання цікаве. Якщо забава ощасливлює, не покращуючи якості життя, тоді якість життя — не така вже й цікава річ. Чому б нас цікавила якість, якщо вона не має жодного стосунку до щастя? Найкраще розважатись і бути щасливим у ту коротку мить, яка взагалі для цього відведена. З приводу того, чи покращують розваги якість життя, виникають сумніви. Та вони роблять щасливим.
Я зосереджуся тут на індустрії розваг і великих системах доставляння втіхи. Дехто з нас вміє розважати себе власноруч, але це ближче до творчого життя. З ним ми розберемось дещо пізніше. Тут вистачить розмови про розважання. Також не буду повертатися до теми активного відпочинку, оскільки під ним мається на увазі сприяння здоров’ю. Активний відпочинок робить здоровим, але активні розваги — цілком інша річ.
Порядний громадянин середнього класу повертається з роботи додому щодня о шостій. Вихідні вільні, і відпустка кілька повноцінних місяців. Що робити з вільним часом? Творча робота вимагає забагато зусиль, тому її потрібно уникати. Пов’язаних із піклуванням про здоров’я ритуалів дотримано, а далі що? Лишається ще жахливо багато вільного часу. У селах і маленьких містечках є два варіанти, читати і дивитися телевізор. У великих містах більше простору для експериментів. І всі мають змогу подорожувати під час відпустки, адже рівень життя у Фінляндії достатньо високий. Лишилося тільки обрати забаву. Оскільки задача не з легких, я дам поради. Ці настанови не стосуються молоді, бо про життя молоді я взагалі нічого не знаю. Мені прикро, але це так, та, на щастя, я щось знаю про життя дорослої людини середнього класу, чи принаймні думаю, що знаю.
Телевізор — дуже рекомендований інструмент. Серед тих, що дають втіху, він беззаперечно лідирує, він дома і робить людину пасивною, чому ніяк не зарадиш. Влада телебачення над людиною ґрунтується на тій одній простій біологічній особливості, що людина — м’якотіла здобич. Людське око побудоване так, що здатне помічати рух також на краю поля зору. При зауваженні руху погляд спрямовується у ту сторону. Важко не спостерігати за рухом, що виділяється на нерухомому тлі. Коли людина перебуває у кімнаті, де стоїть телевізор, її погляд спрямовується на екран цілком рефлексивно. Їй потрібно свідомо уникати дивитися на екран, а це забирає енергію. Простіше дивитися, ніж не дивитись, і тому людина дивиться. Багато хто думає собі, що дивиться телевізор заради телепередач, але це наївна помилка. Рухома картинка притягує і гіпнотизує глядача, який забуває про час, місце і себе самого. Коли телевізор вимкнути, глядач немов прокидається з трансу і починає нове життя. От наскільки високий ступінь активного відпочинку. Усвідомлення зведене до нуля під час гіпнотичного стану. Саме це називається активним відпочинком. Отже, телевізор — прилад, рекомендований для кожного дому. Власне, для кожного дому рекомендовано багато приймачів.
Найкращі телепередачі про насилля з домішкою сексу (не надто багато). Таких вдосталь. Зазвичай, у них грають в ігри зі зброєю. Рушниця — символ пеніса і тому може зацікавити також дорослу жінку. Людину цікавить лише секс і смерть, як я вже раніше стверджував. Телебачення також дозволяє переживати потужні почуття, які звільняють уяву від надлишку почуттів і освіжають людину. Ситуації, які найбільше зав’язані на почуттях, — ті, в яких справжні люди збираються разом і їм розповідають, що хтось із групи вибуде. Ідея передачі дійсно геніальна, і глядач повинен бути вдячним її авторові. Людина — собака, яка живе у стаді, зі стада і для стада. Уся індивідуальність — обман і зрада. Доросла людина середнього класу — стадна тварина, яка прагне того ж, що й усі. Для неї відмінність — небезпечний привід для стресу, якого слід уникати усіма способами. Тому вона дивиться реаліті-шоу, де виганяють когось заради підтримання загальної напруги. Кого виганяють зі стада? Кого стадо витісняє? Легко ототожнити себе з тим, кого вигнали, адже він представляє саме те, чого я найбільше боюсь, — бути відкинутим. Сам процес вибору не настільки захопливий. На «Міс Світу» дівчат обирають і ставлять на місце під сонцем. Це викликає у глядача гарний настрій, але муки від брутального вигнання — набагато зрозуміліше і сильніше почуття.
Розваги контролюють час, почуття і щастя людини. Добре ходити в кіно, якщо у твоїй місцевості ще є кінотеатр. Фільми, хоч би як там було, — забава простонародна. Можливо, слід було б відвідати справжню оперу чи
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає», після закриття браузера.