Читати книгу - "Заборонене кохання:ти будеш моєю, Джулія Ромуш, Ольга Ялiтовська"

Напевно, вам цікаво як мене звуть? Ну що ж, не буду знущатися з вас. Мене звуть Томас Ліден і мені двадцять три. Останні п'ять років я прожив в Америці, закінчив там університет, куди мене відправили вчитися батьки, повністю наплювавши на мої бажання.   

Як нудно, не знаходите? Саме час піддати жару, точніше запалити ґніт довбаного салюту, щоб в моєму житті нарешті розпочалося свято. Дістав сірники, підпалив, раз, два, три... Бабах... Чортів вибух і мою голову підірвало взагалі, бо в моєму житті знову з'явилася вона... Сама до мене підійшла. Сама терлась об мене, і сама просила мене продовжити.  

Хоча ні, мабуть, треба почати з іншого. 

Не так давно я повернувся. Повернувся за нею. До неї. До тієї, в яку закохався як хлопчик ще п'ять років тому, може трохи більше. Бігав за нею, доглядав на скільки це було доречно в нашій з нею ситуації, але завжди натикався на стіну.   

Ні, вона не була холодною. Вона була до мене байдужа. Спілкувалася з якимись виродками, навіть зустрічалася з кількома, а до мене ставилася як до малолітки. Не сприймала серйозно.   

Ну що ж, дитинко, зате зараз ти заспівала іншу пісню і це дуже тішило моє самолюбство.   

Я сидів у барі й згадував, як побачив тебе вперше. Як був проти того, що батько найняв мені на літо якогось репетитора з англійської тільки тому, що через пару місяців я відлітав в Штати вчитися, а моя розмовна мова кульгала.   

Думав, що прийде якась занудна бабка з черепашачими окулярами й почне нести чергову нудну чортівню. Але коли тебе побачив вперше навіть сісти довелося, щоб не зганьбитися, друг в штанях так був радий тебе привітати, що я просидів цілу годину не рухаючись.   

Ти була в моєму смаку, як ті дівки з журналів, на яких я дрочив в середній школі: висока, струнка, натуральна блондинка з зеленими очима. Цицьки, дупа, ноги - все було при тобі. Все було так, як я й уявити собі не міг. Поки ти щось розповідала, я не міг перестати дивитися на твої губи. Ні слова не почув, але вже уявляв, як ти цілуєшся.   

От тільки ти була старше. На чотири роки. Але мені було плювати, а ти всім виглядом показувала, що я для тебе дитина. Приколювалась. Сміялася. Навіть придумала мені тупе прізвисько - Джері. Тому що Томас — це великий тупий кіт, а я, як ти говорила, був більше схожий на маленьке мишеня.   

Тільки ти собі уявити не могла, в яких позах у своїх думках трахало тебе це мишеня, кожен раз, коли ти приходила до мене на заняття. Та і мишеня з мене було ще те! Я був, як мінімум на голову тебе вище, в кілька разів більше, але ти бачила тільки чотири роки різниці.  

І тепер теж їх бачила, ніби нічого не змінилося, немов не пройшло цих п'яти років. Немов я не перетворився з хлопчика в мужика. Як і раніше не сприймаєш мене, навіть прийняла мене за цього покруча Тео. Ну, хоч у темряві й без одягу ти бачиш в мені мужика, почнемо хоча б з цього...   

***********

Дорогі наші читачі! Ура! Тепер ви знаєте, хто наш викрадач, який закрив нашу героїню в будинку!:))Дуже просимо вас шанувати працю авторів та інтереси інших читачів та не називати його ім'я в коментарях! Не обговорювати ким він доводиться Олівії! Ви вже знаєте, хто він, а інші хочуть самі прочитати й дізнатися це. Нумо називаймо його Джеррі, як придумала Олівія!)))    

Відразу попереджуємо, що коментарі, що розкривають інтригу, ми будемо видаляти.  Ми будемо раді вашим коментарям та враженням, тільки, будь ласка, зберігайте при цьому інтригу для інших читачів!     

Ваші Оля і Джулія!:)