Читати книгу - "Ти не мій брат, Ханна Еванс "
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Настя
Біжу вниз по сходах і розумію, що запізнююсь на навчання. Сьогодні одягнула джинси, блузку і кросівки. Зробила високий пучок і трохи тоналки на обличчя. З кухні розноситься приємний запах. Я хочу йти далі, але звук шлунку змушує зупинитися. Заглядаю на кухню, там стоїть мама і щось готує на плиті.
- Доброго ранку, мам.
- Привіт, мила. Як спалося на новому місці?
- Добре.
- Правда? Дивно, на тебе не схоже.
Чомусь опускаю очі.
- Мам, я запізнююсь.
- Е, ні, юна леді! Без сніданку, ти нікуди не підеш. До занять, ще 40 хвилин.
- Мам, я на автобус не встигну!
- Тебе Олег відвезе.
- Навіщо? Сама доберусь.
- Я сказала, сядь! І не сперечайся з мамою.
- Так так, "сестричко", краще не сперечайся.
Чую за спиною голос Артура, а по сумісництву зведеного брата. Що ніяк, не вкладається у моїй голові. Він розслаблено, в одних спортивних штанах і майці проходить до кавомашини і робить каву. А я "залипаю" на ньому. Красиві, накачені руки і широкі плечі, потраплять у мій зір. Мама помічає щось і прокашлюється.
- Артур, ти б не міг щось накинути на плечі?
- Ви тільки один день в ролі хазяйки, а вже наказуєте?
- Артур, припини і одягни щось.
Чуємо голос Олега Антоновича.
- Звичайно батьку, як скажеш.
Бере каву і йде нагору, а тоді обертається.
- Дякую за сніданок, Марино Вікторівна.
- Артур!
Знову гарчить його батько. Він усміхається і зникає, а Олег Антонович цілує маму у щоку.
- Доброго ранку мила і тобі Настю.
Стою шокована сьогоднішнім ранком.
" І тепер так буде завжди? Цікава у нас сімейка... "
- Настю, ти ж казала, що спізнюєшся. Сідай і їж, а Олег тебе відвезе. Так милий?
- Звичайно.
Я починаю їсти. Сьогодні мама приготувала яєчню і мій улюблений, овочевий салат.
- Мам, а ти сьогодні, не йдеш на роботу?
- Ні, в мене вихідний. Займусь домашніми справами.
Через декілька хвилин, Олег Антонович мене підвозить, а сам їде на роботу. Біжу в аудиторію, відкриваю двері і бачу усміхнену Лінку.
- Привіт Натка! Розказуй, як все пройшло?
- Не питай. Краще скажи, ти чому така щаслива?
- Я? Просто так...
" Дивна вона якась... "
Заняття проходять, як завжди. Артур на парах не з'являється і Арс також. Йдемо із занять. Лінка спішить, каже, що у неї якісь справи. Тому повертаюсь додому. Заходжу у будинок... Тиша...
- Мам, ти вдома?
Нічого не чути...
" Напевно нікого нема. "
Проходжу на кухню і відкриваю холодильник, щоб щось поїсти. Чую позаду кроки, завмираю. Тримаю в руках тарілку з сирною нарізкою, як раптом біля вуха...
- Баххх!
Все з рук випадає. Обертаюсь і дивлюсь на Артура. Він стоїть, тепер лише у спортивних штанах і без майки.
- Я ж казав, що боягузка!
Тільки хочу щось сказати. Але бачу... Діану. Вона йде до нас у майці Артура. Ось тоді, все... Більше не витримую і випалюю.
- Я знаю, що ти мене ненавидиш! Але хоча би, своїх дівок сюди не приводь!
- Як ти мене назвала?
- Так, як чула!
Діана хоче підійти до мене, але Артур її зупиняє. Тим часом, я швидко вибігаю з будинку. Більше не можу знаходитися з ними під одним дахом. Біжу вулицею і починаю плакати. Ще й на моє щастя, починається дощ, та мені байдуже. Сідаю на лавочку у парку. Дощ стікає по моєму обличчі, а я ридаю. Не знаю скільки часу так сиджу, але відчуваю, що мною починає трясти. Встаю і починаю йти, як мене хапає чиясь тепла рука. Повертаю своє обличчя і бачу злякані, темно - карі очі.
- Ти що, робиш?
- А тобі, яка різниця?
Він хапає руками моє обличчя і дивиться з якимось болем.
- Куди ти зірвалася? Я тебе ледь знайшов.
- Тебе це, не стосується!
- Ще й як стосується!
- Та хто ти, взагалі такий?!
- Я ж твій брат, "сестричко", забула?
Єхидно посміхається.
- Ти не мій брат!
- Так ти ж сама казала, що ми не можемо бути разом, адже станемо зведеними братом та сестрою.
На його слова, не маю що сказати. З очей починають литися сльози.
- Перестань, не плач... Прошу, тільки не плач...
Тоді різко обіймає і пірнає обличчям у моє волосся.
- Настя...
Дорогі мої, приємного читання)))
Тільки ваша, Ханна Еванс ❤️
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ти не мій брат, Ханна Еванс », після закриття браузера.