Читати книгу - "Не гальмуючи. В полюванні на тебе, Єва Райн"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
До “Старого Вовка” Ніка і Киця повернулись в супроводі байків Вовка і Грома. І тільки тут Ніка зрозуміла, наскільки їй не вистачає Еда. Думки про нього заважали мислити, тривожили, викликали почуття провини.
Тому вона навіть не відразу почула, як в номер хтось зайшов.
– Геть паскудно? – не чекаючи запрошення, Вовк сів поряд і дістав сигарети та запальничку.
– Відчуваю винною себе.
– Ти нічого не зробила.
– Отож! Я ні на крок не наблизилась до вбивці! Навіть з вашою допомогою і допомогою Вовків!
– Я не про вбивцю зараз. Ти нічого не зробила ще, а вже своєю присутністю повернула Еда до життя.
– Що? – Ніка з подивом підняла очі на Вовка.
– Ти знаєш про його Натку? І заодну мою Юлю?
– Так. Мені розповіли…
– Мені було боляче і важко. Але вижив, як бачиш. Не звикати. А от Ед… Я думав, це його зламає. Ще й сам накосячив, старий дурень.
– Все ще можна виправити. Тобто, її не повернути, а от довіру сина…
– Я що хотів сказати. Хотів подякувати. Повір, теперішні проблеми з арештом – то квіточки, проти того, як Ед переживав втрату Нати. Не вини себе. Ти вже врятувала його, а звідти ми його витягнемо.
– Я… – Ніка розугблено вдивлялась в обличчя Вовка за пеленою диму. – Я не знаю, що сказати…
– Скажи, що не будеш винити себе, а працюватимеш над пошуками справжнього вбивці. Цього буде достатньо.
– Я шукаю! Я справді шукаю, але всі нитки рвуться…
– Він хижак. Розумний, розважливий. Гарно оминає капкани. Ти… молодець. – помітно було, що Вовкові не звично когось хвалити. Від почував себе не в своїй тарілці, та від цього похвала від нього була тільки ціннішою. – І ще: довіряй своїй інтуїції. Своїм думкам. навіть, якщо вони ще нічими не підтверджені – вір собі!
Ніка довго дивилась услід Вовкові, коли двері за ним зачинились. ця розмова була неймовірно цінною, і повернула їй віру в те, що вона не здасться і знайде вбивцю.
А поки… поки їй потрібна була підтримка того, завдяки кому вона стала копом – її вчителя, що приїхав допомогти і вже чекав у місті.
***
N.N.
Я зробив все, що мав. П'ять твоїх попередниць вторували шлях до нашого воз'єдання. Я написав твоє ім'я, але ти поки цього не знаєш. Зовсім скоро ми будемо разом назавжди. нам ніхто не завадить! Я йду до тебе, моя А...
***
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не гальмуючи. В полюванні на тебе, Єва Райн», після закриття браузера.
