Читати книгу - "Полонянка бандита , Тетяна Калинова "

      На    світанку  ,    так   само   як    і    вчора ,  вирвав    найгарнішу   троянду   і    зайшов    в     кімнату   Лії .      Кілька    хвилин    милувався   своїм   сплячим    янголом  ковтаючи   слину ,   потім    разом    з   квіткою  поклав   на    подушку    записку  в    якій    було   запрошення    на   побачення    і    пішов    в    свій    кабінет.    В   мене    великі    плани    на    сьогоднішній    вечір.    Якщо    все   піде    як    заплановано ,   то    сподіваюсь    що    гарний    вечір   плавно   перейде   в    незабутню ,   пристрасну    ніч.   Хочу   її  так ,   що   від  однієї  думки  про   її   принади ,   мурахи   бігають   по   тілу ,  а  мій  друг   в  штанах ,   який   останній   тиждень   практично   весь  час   до  болю   напружений ,   обіцяє   відмовитись   від   такого  господаря  в   випадку   облому.   Ох,   бідааа!!! 

        Поки    Лія   ще   спить  і   в   мене   є    вільний   час ,    вирішив    прослухати   її   розмову    по    телефону.  Можливо   хоч     щось    дізнаюсь     про    свою    вреднюгу,   якщо   вона   сама   досі   грається   в    мовчанку.   Мені   ж   з   кожним   днем    стає   все  цікавіше   дізнатись   про  неї  якнайбільше.   Телефоную   охоронцю.

     - Рус ,   принеси    мені    в   кабінет   запис    розмови    Лії    по    телефону. 

     - Так   Еміре.   Дві   хвилинки.   - відповідає    і  я  відключаюсь .  

     Руслан    приніс    мені    флешку  і   поклав    на   стіл. 

     - Ти    прослуховував ? - запитую . 

     - Ні.   Ви    наказали   тільки    записати .   Я   й    записав.   Вона   телефонувала    два   рази   на   один   і    той    самий     номер ,   чоловікові    на    ім'я    Михайло.    Розмови   я    не    слухав. -  стис    кулаки   лише   від   думки ,   що    вона    телефонувала    іншому.   Та    я    уявлення    не    мав   що    почую...    

       Після   першої  ж   розмови   серце   провалилось   в   п'яти   а   мозок  вибухнув .   Пульс   гепає   десь   в  вухах ...  Я   не    був    впевнений    що    хочу    почути    другу   розмову.   Слова   Лії   лунали   в   голові   раз   за  разом    в    різних   тональностях   і    вбивали   мене   без    зброї.

    "В   мене    з'явилась    одна    ідея.  Я    спробую   закохати  в    себе    свого   викрадача   і    потім    використати  в    нашій    помсті.  Здається    він    вже    повівся". 

     Кожне    його   "лялечко"   і   "мала"   било   по   мізках   наче    кувалдою.    Та    родзинка    була    попереду...   Лія   погодилась    зрадити    мою   довіру.   Зрадити    мене .     Пробратись    в    мій    кабінет    і    нишпорити    там   наче   криса   шукаючи   інформацію    на    мого    ворога.   І    вишенька    на    торті  -   останні    слова    моєї   жінки   адресовані    іншому    чоловікові: 

      "Будь    обережний   мій   хороший .   В   мене   ж   крім    тебе   нікого    Міш .  Цілую!"  

     Нікого...  Нікого   чорт   забирай !!!   Коли   вона  для   мене   все ,  я  для  неї   ніхто...  Вимкнув   і    прикрив    очі.    Віслюк .   Розвела    наче    хлопчика.    Погань   маленька.     Яка   ж    ти    лицемірна    погань ,     Ліє!!! 

      І    що   це   за    мудак   такий  ,  який   знаючи   що   його   кохана   жінка   живе    з   іншим   чоловіком ,   хоч    і    примусово ,   сидить   на    місці   і    ще    дає    поради   як   можна    ще    більше    наразити    себе    на    небезпеку.   Я    ж    можу    вбити    її    за    це.   А   ще   просто   запитує    чи   варто   їй   допомагати...   Та    якби   я    був   на    його    місці,   вбив   би   кожного   голими    руками    за    свою   жінку.  На   одну   б   ногу   наступив ,   а   за   іншу   потягнув   щоб   роздерти    як    жабу.   А    він   тільки     запитує...  

      - Дізнайся    хто   цей   Міша .   - кажу   Руслану     піднявшись    з    крісла    І    підійшовши   до    вікна.  -  І    дай   їй   зробити    те   що    задумала.   Що   б    вона    не    робила    і    куди   б    не    лізла -  не   заважай.   Я   хочу    впіймати    її    на    гарячому.  В   кабінеті   камера   є ,   мені    потрібно   щоб   ти   поставив    ще   одну    в    її    кімнаті.  - насправді   це  брехня.  Просто   я   сподіваюсь   що    вона    цього    не   зробить.   Не   зможе .   Наївний   дурень    якого   боїться  і  поважає   бандитський   світ   і    якого   зробила    одна    маленька   дівчинка.    Як    їй    вдалось    мене    так    розвести?   Я   сука    був    впевнений    в    її    щирості.   Вбирав   кожне    слово    наче  губка  і   кайфував    що    вона   мене   прийняла,   звикла ,   заспокоїлась .    Що    все    наче   налагоджується.

   "Мені   з   тобою    добре  Еміре."

      Стерво    брехливе. 

      Дива    не   сталося...    Щойно    я    пішов    з    дому ,    Лія    на    диво    швидко    відчинила  двері  ,   зайшла    в    мій   кабінет    і    знайшла   в    нижній    шухляді    теку ,   яку    я    навмисне    залишив    для    неї    і    яку    сподівався    вона    не    візьме.   Взяла!   Взяла   трясця   твоїй   матері!!!   І    заховала    в    себе    під    матрац.   І   виправдань   чи   сумнівів    ніяких.   Я    все    бачив    на    власні  очі .    Бачив   як   шукала ,   як    обережно   все    складала    по    місцях    і   як    заховала    теку    в   своїй    кімнаті.   Земля    пішла   з-під    ніг .   Значить   дійсно   гралась .   Використовувала    мене   щоб    підібратись    ближче    і    примусити    танцювати    під    її    дудку.   Ну   що    ж ...  Оплески!!!   Впоралась    ідеально .  Актриса   бісова.   Намагаюсь   вгамувати   серце ,   та   воно   наче   сказилось ,   то   стрибає   галопом   то   ледь   б'ється    пропускаючи   удари.   

    Залишивши    всі   справи   повертаюсь    додому.     Щойно   приїжджаю ,   відразу    біжу    до   неї.   Не   знаю    що    зараз    зроблю.   Здається    готовий    вбити.    Ввійшов   в    кімнату    до    брехливого    стерва .   Вона   вже    майже   готова  йти    на   побачення.   Гарна   сукня ,   макіяж ,   підбори.   Глянула   на   мене ,   посмішка   з   обличчя    стерлась   і    вона   зробила    крок   назад.  Злякалась?   Добре.    Але    раніше   потрібно   було    боятись.