Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

Рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором.

Протест на рішення по скарзі вноситься у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який прийняв рішення по скарзі.

Ця стаття вказує на можливість опротестування рішення за скаргою на постанову про адміністративне правопорушення, що вноситься вищестоящому органа (посадовій особі) прокурором. Діяльність прокуратури розглядається у коментарі до ст. 250 КпАП.

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов’язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами.

Завершальною стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення є виконання постанов про накладення адміністративного стягнення. Виділення стадій виконання постанови у відособлений розділ КпАП обумовлене тим, що в цій стадії беруть участь нові суб’єкти, з особливими повноваженнями й особливим характером роботи. Нормативне регулювання виконання постанов про накладення адміністративного стягнення здійснюється саме в V розділі КпАП. Суть цієї стадії полягає в практичній реалізації адміністративного стягнення, призначеного правопорушнику юрисдикційним органом (посадовою особою). У процесі виконання постанови особа, що вчинила адміністративне правопорушення зазнає відповідних нестатків та обмеження особистого, морального або матеріального характеру.

Необхідною умовою виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є вступ її в законну силу. Це означає, що постанова набула юридичного значення і є обов’язковою для виконання.

Відповідно до цієї статті постанова про накладення адміністративного стягнення є обов’язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Обов’язковість зумовлюється важливістю доведення до логічного завершення провадження у справах про адміністративне правопорушення, досягненням мети адміністративного процесу - ефективної боротьби з адміністративними правопору­шеннями, попередження адміністративних правопорушень шляхом накладення адміністративних стягнень на правопорушників, які вчинили адміністративні проступки, виховування законослухняних громадян.

У випадку, коли на постанову внесено скаргу або протест, виконання постанови на певний час призупиняється, а потім залежно від (ст. 293 КпАП) рішення:

1) виконання поновлюється (у випадку залишення скарги або протесту без задоволення);

2) виконання зупиняється (у випадку скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд);

3) виконання скасовується (у випадку закриття справи і скасування постанови);

4) стягнення змінюється і виконується вже інша постанова.

Постанова охоплює не тільки діяльність уповноважених державою, органів (посадових осіб), а й поведінку самого порушника. Так, орган, уповноважений виконати постанову, зобов’язаний своєчасно і точно здійснити у зв’язку з цим низку дій, встановлених КпАП та іншими нормативними актами, оформити необхідні документи, надіслати їх за належністю. Наприклад, постанову про оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, виконується державним виконавцем, який діє на підставі законів України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998 р. та «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р.

Особа, притягнута до адміністративної відповідальності, повинна виконувати ті чи інші обов’язки, покладені на неї постановою. Ухилення від добровільного виконання постанови про накладення адміністративного стягнення веде до необхідності застосування щодо правопорушника примусових заходів впливу. Наприклад, постанова у справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди повинна бути виконана порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. В разі невиконання постанови правопорушником вона надсилається для стягнення збитків у порядку виконавчого провадження (статті 329, 330 КпАП).

Усі інші юридичні і фізичні особи, причетні до своєчасного і точного виконання постанови (підприємства, установи, організації, їх адміністрації тощо), зобов’язані сприяти органам, що виконують постанову, в її здійсненні.

Орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, контролює виконання постанови (тобто додержання усіх вимог, строків і порядку).

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

[У частину першу статті 299 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Ця стаття регулює практичне виконання постанови. Встановлюється час (з моменту винесення, якщо інше не встановлено законами України та КпАП, адже постанова про накладення стягнень є актом управління і набуває чинності негайно), з якого необхідно виконувати постанову.

Встановлюється, хто саме повинен звернути постанову до виконання, постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову. Органи, уповноважені виносити постанови, перелічені у ст. 213 КпАП.