Читати книгу - "Століття"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Осіла вона в будинку
з численними телефонами?
У неї думки потайні,
а заміри незбагненні?
Хто вона?
ТРОЄ АГІТАТОРІВ:
Ми — це вона.
Ти, і я, і ми — всі вкупі.
Той самий піджак, що в тебе,
Зодягає вона, товаришу,
І думає твоїми думками.
Де я мешкаю, там будинок її, де
Знемагаєш, там вона бореться.
Покажи нам той шлях,
що мусимо ним іти, і ми
За тобою підемо, втім,
Не йди без нас
оцим шляхом прямим,
Без нас — бо він
З усіх найхирніший.
Не розминайся з нами!
Ми помилитись можемо,
а твоя може бути правда,
І все-таки
Не розминайся з нами!
Короткий шлях є ліпший за довгий,
Ніхто й не перечить,
Проте, коли хтось його знає один,
Неспроможний повести інших,
Нащо нам його мудрість?
Будь у нас мудрим!
Не розминайся з нами![87]
ЮНИЙ ТОВАРИШ:
Правда за мною, і я не поступлюся.
Обидва моїх ока бачать,
що злидні не забаряться.
КОНТРОЛЬНИЙ ХОР:
Хвала партії.
Один має двоє очей
Партія має тисячу.
Партія бачить сім держав
Один бачить лише місто.
Одному відведено певний час
У партії — багато годин.
Одного можна знищити
Але партія незнищенна
Бо вона — в авангарді маси
І веде боротьбу
Методами класиків,
що черпали знання
із самої дійсності.[88]
З формального погляду, вся сцена побудована на займенниках (ти, я, ми...). Така особливість привернула увагу видатного лінгвіста й критика Якобсона, який присвятив грі займенників у «Постанові» чудову статтю[89]. Стаття Якобсона підтверджує, що тільки-но мова заходить про творчу діяльність, реальне передається лише в підстановці «ми» на місце «я». Надзвичайно лаконічна формула Брехта: «партія — це ми».
Припис
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Століття», після закриття браузера.