Читати книгу - "Подвійний Леон. Іsтоrія хвороби"

— Maul halten und weiter dienen. (Тримай рота на замку й служи). — і в той же момент перемикається на своє ді-джейське арґо, бравурно закликаючи, — ну і остання насьогодні реклама:

— Кашель зранку. Хрипи в легенях. Жовті зуби. Відкрий для себе країну MARLBORO!

Я, здасться, трохи задрімав. Слухавки все ще на мені, а от пляшка могла б уже бути гарячішою. Я піднімаюсь і йду набрати свіжої води. Схоже на те, що тарганята-курортники так і не рушилися зі своїх звичних місць. От кому добре в цьому санаторії без клепсидри.

Повернувшись, я знову дбайливо обгортаюся зусібіч і вдягаю плеєр. Містер Сульфазин поки що ніяк не виказує себе. Що ж, терпіння мені вистачить. От тільки чи вистачить сили.

А з ефіру й далі ллються потоки PULP FICTION'ських дотепів.

— Чувак, я вчора з INTERNET'y такий абсолютно дурний анекдот витягнув, але закодований так, що хакера довелося кликати.

— ?…

— Ну, розумієш, щоб феміністки до суду не подали. Там за таке можна й до тюряги загриміти.

— І що за анекдот?

— Та тупий. Ну, тіпа, питання: «Що робити чоловікові, коли жінка виходить з кухні й починає на нього кричати?» І відповідь: «Скоротити ланц».

— Дійсно тупо. От дурні американці — до чого країну довели. Давай ліпше наші, місцеві. В Штатах теж би за таке судили, напевне. Тіпа, стоїть негр під деревом, п'яний в дупу. Стоїть, хитається. Ну, мєнт до нього підвалює і питає: «Що, погано тобі?». А негр: «Ой, погано…» А мєнтяра своє: «І додому напевно хочеться?». «Ой, хочеться…» «Ну давай підсаджу.»

— Га-га-га. Тебе б за це в KU-KLUX-KLAN навіть без моєї рекомендації прийняли. А знаєш, як ґазда надумав свиню зарізати?

— Ну?

— Ну, попросив двох хлопів здорових з полонини, півлітру пообіцяв, закусь, діла. Ті прийшли з тесаками здоровими, він їх у стайню — і двері закрив, щоб льоха не втекла, значить. Чує, а звідти шум, галас, крики — свиня пищить, хлопи матюкаються аж стайня дрижить. Минає півгодини, година, а там все гак само. Нарешті двері відчиняються, виходять ті два хлопи, мокрі, захекані, в крові. Ну ґазда й питає в них: Зарізали?» А ті: «Та зарізати не зарізали, але скопали так, що за тиждень сама здохне».

— Н-да. Трудна справа. А я, знаєш, в PLAYBOY'i вичитав один непоганий. Ну там, про лицаря такий сюжет. Тіпа, йде він, іде, а тут на роздоріжжі камінь, і на ньому написано: «Направо підеш — згинеш, наліво підеш — багатий будеш». Ну, дєло ясне, пішов він наліво. Там знов роздоріжжя і знову камінь: «Направо підеш — загинеш, наліво підеш — славним станеш». Ну, чувак, понятно, знову вліво бере, а там по закону подлості ще одна каменюка хитра. Тіпа: «Направо підеш — шиздєц тобі, наліво — охуїєш». Ну лицар думав, думав, рішив, піду знов наліво, один хрін помирати, а так цікаво, що ж воно буде. Йшов, йшов, баче — на березі ріки семиголовий дракон воду п'є. Ну лицар, ясно, на нього скочив, почав голови рубати. Рубав-рубав, шість голів зрубав, стомився та й сів відпочити. А дракон, прикинь, останню голову так спокійно обертає і каже: «Ти лицарю що, охуїв? — я ж тільки прийшов води напитися».

— Ну, і шо тут смішного?

— Та нічого. Просто я цей анекдот по-польськи читав, а в них слово «охуїв» має зовсім іншу етимологію. Від назви жіночого, значить, органу походить, врубався в натурі?

— Зараз, зараз, треба подумати. А-а!!! Кльово! І як це звучить?

— Завтра скажу. Якщо сам не допреш. За десять баксів.

— Та пішов ти…

Ого, подумав я. «Етимологія»! Це ж які слова BEAR з BEER'om знають. Моя школа! Але видають себе з головою. Не вмієш рогулем прикинутись — не берися.

Тим часом підставні рогулі продовжували засмічувати ефір.

— А тепер на замовлення пацієнтів одного конфіденційно відомого лікувального закладу — кілька медичних історій:

Корочє, приходить негр до шпиталю й каже: «Пане доктур, посмотріть, щось мені тут на носі вискочило». Доктор так дивився і так, щось там приглядався, крізь збільшуване скло зиркав, а потім говорить негрові: «Роздягайтеся. Все, все скидайте. І білизну теж. Так. А тепер відійдіть до вікна. Та-а-ак. А тепер присядьте. До-ообре. А тепер станьте навкарачки. Ні-ні, не тут — он там в кутку. А тепер спробуйте он там, біля шафи…» Корочє, обповзав негр всі кутки і питає: «Пане доктур, це що в мене — так серйозно?» А доктор йому: «Та ні! Це зеленкою замазати. Просто я собі чорну тумбочку купив — не знаю, де поставити».

— Х-хе, ну ти таки расист канкрєтний. Давай, в натурі, чіста про медиків.

— Ну, давай. Приходить, тіпа, чувак до гінеколога й каже: «Лікарю, я хочу завагітніти». А той: «Та ти шо, довбанувся? Ти ж мужик, йома-йо, — яка вагітність може бути». А чувак вперся: «Розумієте, це моя заповітна мрія. Ще з дитинства. Мені без цього не жити. Прошу вас, зробіть щось. Гроші не мають значення. Я не трушуся над крейцаром». Ну, гінеколог бачить, що перед ним канкрєтний псіх і каже: «Знаєте, що, — ви йдіть до хірурга, може, він щось придумає, я тут безсилий», — ну, тіпа, спихнув козла іншому. Але минає який там час, іде цей лікар вулицею і зустрічає того мужика. З ота-а-аким пузом. Очі на лоб лізуть, він і питає:» Ну, як ви? Щось вдалося зробити?» «Ви ж бачите, — відповідає той. — Все нормально. Восьмий місяць уже. Скоро збираюся родити». І пішов собі. А гінеколог, тіпа, ніяк не в'їде, шо за розклади такі. Бігом до хірурга. «Так, каже, і так: бачив твого пацієнта прибацаного. Так він і справді вагітний. Уявляєш. Це ж революція в медицині! Так, між нами, скажи, як тобі вдалося, що ти йому зробив?..» А той повертається і так з нехіттю відповідає: «Що зробив, що зробив? — жопу йому зашив, от і всі діла!»

— Га-га-га. А знаєш, як завалює до проктолога мужик, і з порога: «Лікарю, допоможіть, геморой так замучив, ну так замучив, просто спасу нема». Лікар оглянув його й каже: «Це все дурниці. Я зараз випишу вам свічки спеціальні, і ми так активненько курс пройдемо — по три свічки на день, — і через тиждень будете, ніби на світ народились.» Прописав він йому, значить, свічки, а через