Читати книгу - "Кохати або помститися"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Наступного дня вона купила квіток на потяг, який повіз її у Дніпро. Знов влилася в новий старий колектив, почала допомагати людям.
Але Ігор не покинув її використовувати. Дуже скоро він надіслав їй фото чоловіка, якого вона мала звабити та все це зафіксувати на камеру. «Страшна людина! Як він не розуміє, що це мене вбиває?» — бідкалася Тася в душі. На фото був дуже відомий олігарх пан Поліщук.
Через три тижні Олександр повідомив, що в Києві буде чи то виставка, чи то просто благодійний захід й вони мають прийняти в ньому участь. Почали думати, що будуть робити. Вирішили підготувати стенди зі звітом про свою працю, потім Олександр знайшов місцеву знімальну групу, яка зняла невеличку стрічку про роботу їхнього фонду. Тасі запропонували зробити промову. «Так треба! Я один не можу тягнути фінансування мого фонду. Сама бачиш, те що маємо — це замало», — пояснював він Тасі, коли вони вже йшли сідати на потяг. «Як домовилися, я вийду представлю нашу благодійну організацію. Потім іде кіно. Потім за ним виходиш ти та робиш свою промову», — казав він жінці. «Я хвилююсь. Можливо треба було взяти більше людей», — схвильовано казала Таїсія. «Справимося!» — заспокоював її чоловік. З ними були ще дві жінки, яких Тася сама обрала собі у допомогу. Їдучи вже у потязі та розмовляючи Тася дивилася на Олександра, а головного, що її бентежило не питала. Чоловік це помітив та промовив: «Ну давай, вже Таїсія питай, що задумала. Я, що не бачу, що ти хочеш мене щось запитати, та вагаєшся». «Добре», — відповіла дівчина та запитала: «Вибач, але ж ти одна з найбагатших людей у країні. Якщо я не помиляюсь то десятий у списку найбагатших людей країни. І кажеш, що грошей замало.». «На восьмому місці», — поправив її чоловік та якось засоромився. А потім сказав: «Давай поясню. Дивись, коли кажуть, що в людини стільки то грошей. То це зовсім не означає, що вони всі лежать в нього в кишені та він може їх витрачати, як сам забажає. Ці цифри — це його рахунки, вартість його нерухомості, акцій та підприємств. І так буває, що грошей, щоб отак витрачати зовсім й не багато. Тому ми їдемо на цю конференцію, де будемо, якщо грубо казати, то вимагати ці гроші». «А як же…», — Тася хотіла запитати про так зване відмивання грошей. Але Олександр наче зрозумів її думки, ще до того, як вони вийдуть з неї словами, та не дав нічого сказати, промовивши: «Не хочеш отримати дивних відповідей. Не став дурних питань!».
Тася поселилася знов у своїй київській квартирці на Печерську та ще з двома жінками. «Яка в тебе в Києві квартирка?! — дивувалися вони. «А навіщо ти тоді працюєш у Дніпрі, Таїсія? Чи не коханка ти нашого начальника?»- питалися вони. «Була», — відповіла Тася серйозним тоном. Жінки повитріщали очі. «Не хочете отримати дивних відповідей. Не ставте дурних питань!» — суворо промовила вона. «Та дійсно, чи це наша справа?» — погодилися жінки. До вечора Тася приготувала собі діловий костюм. Пішла зробила зачіску та допомогла причепуритися своїм напарницям. У вечорі за ними приїхало таксі та відвезло їх на благодійний захід.
Вже на заході, коли основна частина закінчилася, люди пішли до фуршет них столів. Почали спілкуватися. У VIP зону, де були головні організатори звісно ні Тасю, ні її помічниць ніхто не пускав. «От де зараз мала я бути!» — згадала Тася слова Ігоря, який завжди наказував їй пробиратися до усіх цих ділових шишок та кружляти між ними. Вона ще пам'ятала, що в неї не вирішена справа з новою рибою пана Бжезовського, а саме з його одним з найголовніших конкурентів — олігархом Поліщуком. А треба сказати, що цей благодійний захід організовував саме він. «І де я візьму тобі цього Поліщука?» — міркувала Тася. Поки вона розмірковувала до неї підійшов Олександр. Дівчата я ходжу тут вас шукаю, де ви всі поділися?» — запитав він свою команду. Дівчата, які вже побували біля фуршетного столу задоволено показували йому свої тарілочки, що їм тут зовсім не сумно та дуже добре. «Гаразд їсти. Тася пішли зі мною. А ви тут будьте, та чекайте на неї!» — скомандував чоловік та узявши Тасю під лікоть, увів її за собою. «Куди ми?» — запитала Тася, дивуючись такому звороту подій. «Хтось хоче з тобою познайомитися», — була відповідь. Вони підійшли до купи чоловіків. «Ось та, хто надихнув мене на створення мого благодійного фонду. Керівник. Помічниця. Муза. Самі вирішуйте!» — представив він Таїсію. «Таїсія», — промовила вона. «Раді знайомству!» — відповіли їй та почали знайомитися. Серед чоловіків, хто почав приділяти їй більш уваги виявився і пан Поліщук. «Хто б міг подумати?» — дивувалася Тася такому звороту подій. Він почав розпитувати, яким чином Тася спромоглася вплинути на Олександра та на заснування фонду. Тася хитро відмовчувалася. «Я би хотів подивитися, як ваш фонд працює. Щоб приймати такі рішення, повинен все бачити.» — казав він. «Чому ні. Приїжджайте до нас у Дніпро, я все, що зможу, все покажу вам. Покажу та розповім», — запропонувала Тася. На диво пан Поліщук погодився. А Тася повернулася до дівчат, що вже зачекались. Вони знов узяли таксі та поїхали до дому. Наступного ранку вони вже були на вокзалі та покупали квітки на потяг.
Через тиждень Тасі зателефонував Сашко та сказав: «Ну що, ти — молодець. Він їде до нас». «Хто їде?» — не зрозуміла Таїсія. «Пан Поліщук. Будь із ним ласкава. Та покажи все як требо. Може він зацікавиться?» — відповів чоловік.
«Отакої!» — Тася злякалася, потім заспокоїлася. Почала готувати звіти на роботі, думати яку ж ланку фонду перш за все показувати. А вдома теж кипіла робота. Прибрала квартиру та знайшла ту камеру, яку вона привезла з собою. Про всяк випадок. Почала думати, що вдягне. Потім поцікавилася в дівчат, що можна цікавого показати людині в Дніпрі. Вирішила, що треба бути чимось гостя пригощати. А значіть треба знайти та обрати ресторан. В Інтернеті почала пошук гідних закладів громадського харчування. Розробила програму й на роботі й для відпочинку. Все, можна гостя приймати.
В призначений час Тася зустріла свого поважного гостя, провела його у офіс, що знаходився у скромному
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кохати або помститися», після закриття браузера.