Читати книгу - "Веле Штилвелд: Сни далеких світів, Веле Штылвелд"

Орніс на планеті Богів: Виріб Штучного Інтелекту

У той день пам'ятати народився Людвіг ван Бетховен. Тоді все і почалося...
Метод Бетховена
Людвіг ван Бетховен сидів у своїй кімнаті, оточений тишею. Він давно звик до цього стану, але його пристрасть до музики не згасала. Одного разу, експериментуючи з металевим стрижнем, який він затискав у зубах і прикріплював до піаніно, відчув щось незвичайне. Вібрації, що передаються через стрижень, здавались йому більш глибокими та насиченими.
Тієї ночі, коли він знову використав свій метод, він відчув вібрації, які не могли виходити від піаніно. Вони були надто потужними та ритмічними. Людвіг заплющив очі і зосередився. Вібрації ставали дедалі сильнішими, і раптом він почув музику. То була не просто музика, а симфонія космічних сфер.
Він бачив зірки, планети та галактики, що танцюють у гармонії. Кожна нота була з рухом небесних тіл. Бетховен зрозумів, що він відкрив новий світ, де музика та космос були єдині. Він почав записувати цю музику, створюючи твори, які ніхто не міг зрозуміти, але які були сповнені космічної гармонії.
Людвіг продовжував свої експерименти, щоразу відкриваючи нові мелодії та ритми. Його музика стала відображенням Всесвіту, і він почував себе частиною цього великого космічного оркестру. Його твори стали безсмертними, як і сам Всесвіт, і люди, слухаючи їх, відчували дотик до чогось великого та незбагненного.
Так метод Бетховена відкрив людству музику космічних сфер, та його ім'я назавжди залишилося історії як великого композитора, який почув музику Всесвіту.
Преамбула
На передгірній галявині росли кульбаби. У їх капелюшках зріло насіння на витончених парашутиках. Настав час, коли за ними прилітали теплі пориви вітрів — еоли, і розносили насіння навколишніми світами — такими ж передгірськими галявинами, на яких паслися корови. Корови любили поїдати кульбаби, і якби не було на планеті богів кульбаб — еолів, цих крихких квітів давно б не стало. Але еоли допомагали кульбабам завойовувати нові й нові авуари древньої планети.
Кульбаби були тільки квітами і не могли створити еолам — своїм мимовільним богам — звичні для людей пантеони. Тому на вітрі вони просто тихо починали співати дорожні пісні мандрівок, перш ніж знову поринути у підбадьорений коров'ячими стадами компост.
Кого більше обожнювали кульбаби — свіжі вітри чи жирний, але несвіжий компост?
Кульбаби, незважаючи на свою крихкість, знаходили баланс між двома силами природи. Свіжі вітри дарували їм свободу та можливість поширюватися, а компост забезпечував поживні речовини для зростання. У цьому симбіозі кульбаби вчать нас цінувати як свободу, так і стабільність, розуміючи, що обидві ці сили необхідні для повноцінного існування.
Він тричі постукав у двері умовним звуком п'ять коротких і три довгі. Двері відчинилися.
Без зайвих слів він же пройшов повз швейцара і викликав ліфт на сьомий поверх.
Конференція під невибагливою назвою "Врятуємо на Землю людський рід" була в самому розпалі.
Кивнув на ходу знайомим членам президії, сам він зайняв скромне місце у залі.
Коли автори проектів модернових електростанцій та комбінатів живильної біомаси один за одним коротко виклали свої проекти, ця нічим не примітна людина зайняла місце на трибуні.
- Шановна публіка, - вкрадливо звернувся він до тих, хто зібрався. - Не скажу нічого нового, якщо повторю споконвічне одне з бід роду людського є проблема повсюдного перенаселення.
Так-так, сьогодні перенаселеність панує повсюдно. Те саме чекає і планету в цілому, якщо тільки не зупинити зростання населення. Наша організація, що базується на одній з віддалених планет з розвиненою біотехнологією, розробила вірус, який здатний за порівняно короткі терміни значно зменшити кількість тих, хто за великим рахунком, давно вже є для всього людства, вибачте, суто баластом.
Симптоми нашого превентивного вірусного захворювання мало чим відрізняються від звичайної застуди. Летальний результат найчастіше наздоганяє тих, хто й так не дієздатний. Діаграми та графіки додаються.
Йому дали говорити добрі 10 хвилин, включаючи демонстрацію численних промоматеріалів.
Потім раптово з динаміків прогримів сильний голос:
- Руки вгору, благодійник хронів! Навіть не думай ворушитися.
Оратор відразу був щільно оточеним і взятий під варту, поки все той же рішуче суворий радіоголос усіма світовими мовами все повторював і повторював одне єдине попередження:
- Якщо ще в залі знайдуться призвідники чи співучасники, причетні до дій цієї інопланетної істоти, то їм усім слід пам'ятати, що лише у президії перебуває дев'ять бойових офіцерів планетарного Інтерполу. Так що за застосування насильства відповідальність піде одразу.
Після цього вже в робочому порядку виступив прес-аташе планетарного Інтерпол. І ось що він при цьому сказав:
- Ми давно підозрювали, що новий інопланетний екзовірус з'явився на Землі не випадково, і він навіть пройшов екзопланетну перевірку до входження в атмосферу землі.
- Тут же з'явився і їхній торговий агент, який дуже спокійно був готовий торгувати долями мільярдів людей.
- Піздюдей йому, а не людей, - прогриміло у різних куточках величезного конференц-залу легендарного Карнегі-холу. відразу з усіх боків почулися багаторазово повторені вигуки: fuck!
Цілком раптово в цю бурхливу какофонію знову увірвався голос доповідача, що мимоволі йде з світової трибуни.
- Дурні, - заволав він. - Та ви хоч би познайомилися з історичною статистикою демографії: адже всього сто тисяч років тому вас було на Землі 3 мільйони, а сьогодні 7 мільярдів!
Куди Вам ще розмножуватися нерозумні діти землі. Та й чи землі? Ні, ви ж просто номерні вироби, заслані на Землю з планети Богів!
Він продовжував ще кричати і махати повітря руками яких до вас тому ж у нього виявилося п'ять з підживленими датчиками кожної кінцівки, броджу і гніві він справді був схожий вже навіть не на людину таргана, що вибухнув, Ось тільки безусого.
Але навіть присипляючий хлороформ подіяв на нього не відразу. Його так і не відвезли в поліцейську дільницю, а просто передали низовій бригаді вивісекторів з дивними похідними валізками, на яких були намальовані змалечки всім.
знайомий квітковий годинник стародавньої шумерської цивілізації. Схоже, це був їхній баг, їм запропонували тут же цей Баг усувати, хоча елементи істини в словах цього лютого людиноненависника з маловідомої екзопланети явно були присутніми, тоді як сам винуватець цих малоприємних для людства слову вже розчинявся на молекули.
Незабаром усі світові медіа ось як піднести цю подію:
У світі виявлено вірус "Надлишковий Баласт"
На конференції "Врятуємо Землю і людський рід" у самому розпалі, ніхто не очікував, що звичайний оратор з трибуни перетвориться на загрозу для всього людства. Його мова про перенаселення і швидке зростання населення була лише прикриттям. Насправді він представляв інопланетну організацію, що розробила вірус "Надлишковий Баласт".
Однак, коли оратора вже заарештували, з'ясувалося, що це тільки вершина айсберга.
Інопланетний агент готувався торгувати долями мільярдів людей, а його слова про перенаселення були лише прикриттям. Особливо ж оратор попередив: якщо людство не зупинить своє зростання, воно почне винищувати одне одного.
І ось тут все стало ясно. Адже вірус "Надлишковий Баласт" - це лише початок. Що ще ховається за цією загадковою екзопланетною організацією? І як людство зможе врятувати себе від цієї небезпеки?
Хіба що й справді спробувати повернутися на планету Богів.
Мімікрія нащадків стародавніх інопланетних богів
З найдавніших часів людство ставило питання про своє місце у Всесвіті і про те, чи існують інші розумні істоти. Легенди про богів, що прийшли з небес, про те, як вони давали знання та технології, вкоренилися у міфології різних культур. Але що, коли ці боги не просто зникли, а стали частиною нашого світу, мімікруючи під людей? Давайте перевіримо!
Нащадки інопланетних богів, маючи високорозвинені технології і знання, могли б адаптуватися до людської культури і життя. Мімікрія, як захисна стратегія, не нова в біології: багато тварин і рослин використовують її для виживання. Але уявіть, що це явище поширилося до рівня розуму. Такі істоти, володіючи здатністю змінювати свою зовнішність і поведінку, могли б легко інтегруватися в людське суспільство.
Основною причиною для мімікрії могло б стати прагнення виживання. Можливо, нащадки інопланетних богів усвідомили, що їхня справжня природа не буде прийнята людьми, і тому вирішили приховати своє коріння. Однак мімікрувати можна не лише для захисту. Це також може бути пов'язане з бажанням вивчити людську природу, зрозуміти емоції, мрії та страхи. Можливо, вони шукають джерела натхнення для створення нових технологій чи культурних ідей.
У масовій культурі ми часто стикаємося з концепцією інопланетян, які набувають вигляду людей. Фільми, книги та художня література досліджують цей мотив, порушуючи важливі питання про природу людяності та ідентичності. Якщо інопланетні боги справді мімікрують під людей, це може бути символом того, що ніхто не застрахований від втрати своєї справжньої сутності. У цьому контексті мімікрія стає метафорою для розуміння себе та навколишнього світу.
Проблема мімікрії також породжує безліч етичних питань. Якщо істоти, які мають божественні знання, ховаються під маскою людяності, чи можемо ми довіряти їм? Які межі втручання у людське життя? Ці питання стають особливо актуальними у світлі сучасних технологій, таких як штучний інтелект та генетична модифікація, які вже змінюють наше сприйняття "людяності".
Мімікрія нащадків стародавніх інопланетних богів — це захоплююча ідея для наукової фантастики, а й глибока філософська концепція. Вона змушує нас задуматися про природу ідентичності, про те, що означає бути людиною, і про те, як ми сприймаємо своє місце у Всесвіті. Можливо, у кожному з нас є крапля цього божественного, і всі ми всі мімікруємо під те, що очікує від нас суспільство. У кінцевому рахунку, пошук істинного "я" залишається одним із найскладніших і захоплюючих завдань, що стоять перед людством.

серпень-вересень 2014 р.