Читати книгу - "Флеш Рояль, Тала Тоцка"

— Я вмію переконувати, мені одна ти не піддаєшся, — відповів він, підштовхуючи до неї пакет, — їж скоріше, не теревень.

Такого Доміна Дінка взагалі бачила вперше, ти диви, яка багатолика особистість, йому б в шпигуни податися, з руками б відірвали. А щодо ціни його переконань Дінка не обманювалась — купюра, що дорівнює двом-трьом місячним окладам співробітника читального залу, і хоч на джипі в зал заїжджай.

Маша закінчила раніше і давно поїхала додому, Дінка підпирала рукою голову, намагаючись зосередитися на стрибаючих рядках, Домін безсовісно спав поруч, склавши ноги на крісло навпроти, а голову на плече Дінки. Їй було незручно, плече затекло, але вона намагалась не ворушитися, настільки незвичною і фантастичною їй здавалася сама ситуація, і дуже не хотілося нічого порушити. Нарешті, робота була зроблена.

— Максим, — Дінка торкнула його за плече, але він навіть не поворухнувся, — Максе, підйом.

 — Я що, заснув? — Домін озирнувся навколо, намагаючись збагнути, де він. — Сподіваюсь, я не хропів?

Дінка засміялась і похитала головою. Він відвіз її додому, дочекався, поки вона підніметься в квартиру і помахає йому з вікна, мигнув фарами і поїхав. А Дінка, закусивши губу, дивилась вслід та роздумувала про те, як сильно все змінилось за останні два дні.

Домін більше не липнув до неї, не ліз з обіймами і поцілунками, а головне, він більше не кликав її до себе. Вона могла себе обманювати скільки завгодно, але від цього було чомусь гірко.

«Набридло йому, він дорослий чоловік, а повинен перед тобою на цирлах ходити. Він просто себе винуватим відчуває, що у тебе дах з'їхав тимчасово, ось і чекає поки він на місце встане», — авторитетно заявив уїдливий дехто, перебравшись з відшибу свідомості ближче до основного мікрофону. Дінка невесело зітхнула й покірно кивнула.