Читати книгу - "Сфера Доли, Arachne "

У його долоні тепер лежав золотий уламок — той самий, що бачив у видінні. Він знав, що цей артефакт був ключем до розуміння всього. Кай стиснув його в руці, відчуваючи пульсуючу силу, яка пронизувала його тіло. Сфера більше не була лише загадкою - вона стала частиною його сутності, його новою долею.

Він стояв перед нею, але тепер не в очікуванні відповіді, а з розумінням, що шлях тільки починається. Сфера відчинила перед ним двері, але за ними ховалися нові загадки та випробування.

Але Кай не знав, що кожен крок до розгадки наближатиме його не тільки до неймовірної сили, а й до небезпеки, яку він навіть не міг собі уявити. Адже Сфера чекала на обраного не для того, щоб дати силу — вона чекала, щоб випробувати його волю і праведність. І якщо Кай помилиться, його вибір може обернутися кінцем для всіх світів, що живуть.

З кожною миттю, проведеною поруч зі Сферою, Кай все більше відчував її вплив. Уламок у його руці пульсував, як живий, випромінюючи хвилі енергії, що проникають у його свідомість. Він не міг сказати, що саме ця енергія робила з ним, але вона немовби розширювала межі його розуму, відкриваючи нові, раніше недоступні рівні сприйняття. Проте з цим приходив і новий, неусвідомлений тягар.

Коли Кай зробив перший крок уперед, у глибині його свідомості зародилося передчуття, що це початок шляху, який буде сповнений випробувань. Легко було піддатися ілюзії сили, але він знав, що справжнє завдання ще попереду. Вітер пустелі стих, і тепер тільки Сфера була його дороговказом.

Коли Кай наближався до неї, він почав відчувати щось інше — не просто силу, а й розум. Сфера була не бездушним артефактом, а чимось значно більшим. Вона спостерігала, вивчала, оцінювала. Він відчув, як на нього дивляться невидимі очі, і зрозумів: Сфера не просто чекала. Вона відчувала його, кожну його думку, кожен намір, ніби важила його на невидимих ​​терезах.

— Пробудження почалося, — пролунав раптовий шепіт, який, здавалося, виходив від самої Сфери. — Ти вступаєш на дорогу, яка веде до вершин і прірв. Але знай: той, хто шукає сили, ризикує втратити себе.

Слова, які лунали в його голові, були одночасно попередженням та викликом. Кай не знав, що чекає на нього попереду, але розумів, що вибір зроблено. Сфера вже впустила його у свої таємниці, і тепер шляху не було.

Кожен його рух тепер був уважнішим і обачливішим. Вітер знову підвівся, тепер приносячи з собою дивні шерехи, ніби щось живе рухалося під піском. Кай знав, що це не просто пустеля — це більше. Світ довкола змінився, і з ним змінився і він сам. Все, що він вважав за реальність, тепер здавалося тонкою завісою, яка могла бути розвіяна будь-якої миті.

Він ще не знав, якою небезпекою обернеться його зв'язок із Сферою. За кожним відкриттям ховалася темрява, і кожен крок міг бути кроком у прірву. Але Кай не міг зупинитись. Він розумів, що якщо не продовжить цей шлях, відповіді залишаться прихованими назавжди. А якщо він їх не знайде, не тільки його світ, а й усі істоти, що живуть, можуть зіткнутися з загрозою, яку навіть уявити неможливо.

Попереду на нього чекали великі випробування, але Кай вже прийняв рішення. Він більше не міг собі дозволити сумніватися. Сфера притягувала його, як магніт, і кожен її спалах світла немовби вказував шлях. Пустеля навколо завмерла в лихолітті, і тиша давила на вуха, ніби світ затамував подих в очікуванні наступного кроку.

Кай наблизився до неї впритул. Золота поверхня Сфери була бездоганно гладкою, але тепер, стоячи поряд з нею, він помітив тонкі тріщини, що проходили її поверхнею, ніби вона була частиною чогось ще, давно забутого. І тоді Кай усвідомив — це не просто артефакт, це ключ, здатний відчинити двері до незвіданих світів.

Його серце шалено калатало, але його рука сама собою потяглася до Сфери. Як тільки його пальці торкнулися її, повітря довкола спалахнуло енергією. Небо, темне від ночі, розкололося блискавками, а сам Кай відчув сильний потік сили, що проникає в його тіло. Це було почуття, яке він ніколи раніше не відчував — невимовна, всепоглинаюча могутність, яка наче підняла його над землею.

Але разом із цим прийшов і біль. В одну мить розум Кая був охоплений видіннями: зруйновані міста, гори попелу, падаючі зірки, темрява, що поглинає цілі світи. Він зрозумів, що Сфера несе у собі як силу, а й прокляття. Якщо він зможе її контролювати, ця сила поглине все навколо, включаючи його самого.

- Що ти готовий віддати? — пролунав знову той самий голос, але тепер він був гучніший, наполегливіший. — Як далеко ти готовий зайти, щоб досягти мети?

Кай, стиснувши зуби, напружив усі свої сили, намагаючись не піддатися страху. Відповідь була йому зрозуміла: він готовий віддати все, що в нього є, щоб захистити свій світ, щоб запобігти тій катастрофі, яку він щойно побачив у своїх видіннях. Але він знав, що одного бажання недостатньо. Потрібно більше.

— Я готовий, — промовив він з непохитною впевненістю, вдивляючись у яскраву серцевину Сфери.

Сфера наче відповіла йому, засіявши ще яскравіше. В одну мить навколишній світ зник, і Кай опинився в іншому просторі, де час і місце не мали значення. Перед ним постали образи стародавніх обраних, кожен із яких пройшов через такі самі випробування. Деякі з них були воїнами, інші — магами, треті — вартовими знань, але всі вони зіткнулися з тим самим вибором. Кай бачив, як одні з них перемагали, а інші падали, не зумівши подолати спокусу могутністю.

- Ти не перший, хто став на цей шлях, - сказав голос. - І не останній. Але тільки один може стати справжнім охоронцем. Сфера не дасть відповіді, вона лише покаже тобі шлях. Тепер твоя черга.

Світ навколо нього знову почав повільно повертатись, але Кай знав, що тепер усе змінилося. Він був не тим, хто стояв тут миттєво. Сфера прийняла його виклик, і випробування лише розпочиналися.

Піски пустелі, що здавались раніше нескінченними і одноманітними, тепер набули іншого відтінку. Здавалося, що сам простір став щільнішим, повітря — важчим, а тиша навколо порушувалася ледь вловимими шепітами, що виходять звідусіль і нізвідки одночасно. Кай відчував, як земля під його ногами пульсує в такт його серцебиття, ніби Сфера пробудила щось давнє і незбагненне, приховане глибоко під цими пісками.