Читати книгу - "Скорочено Скотоферма (Ферма тварин)"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Наступного дня на Ферму приїхав фургон, щоб забрати Боксера. Бенджамін почав кричати, що його друга повезуть на шкуродерню, адже на фургоні був напис "Альфред Сіммонс, Віллінгдон. Забій коней і варка клею. Торгівля шкурами. Постачання м'яса на псарні".
Почулися крики жаху, але візник ударив своїх коней, і фургон викотився з двору. Боксер намагався вибратися, та це йому не вдалося. Більше ніхто й ніколи не бачив цього самовідданого трудяги. За три дні повідомили, що він помер у лікарні, і Вискун, витираючи фальшиві сльози, розповів про останні слова Боксера. Він просив передати товаришам, щоб вони були віддані Республіці і Президенту.
РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ
"Роки проходили один за одним, забираючи з собою короткі життя тварин". Настав час, коли вже ніхто на фермі не пам'ятав минулих днів до Повстання, крім Кловер, Бенджаміна, ворона Мойсея і декількох свиней". Сніжок був забутий, Боксера пам'ятали лише ті, хто дружив з ним. Наполеон став кабаном вагою з центнер. Вискун так розжирів, що ледве підводив повіки. На фермі працювали три нових коня. Млин було побудовано, торохтіла молотарка, діяв елеватор. "Але про достаток, який колись обіцяв тваринам Сніжок, про стійла з електричним освітленням, водопровід з гарячою і холодною водою, про триденний робочий тиждень — більше не згадували". "Справжнє щастя, — говорив Наполеон, — складається із старанної праці та невибагливості".
"Якось так сталося, що Ферма розбагатіла, а життя самих тварин, крім, звичайно, свиней і псів, щасливішим від цього не стало". Свиней розвелося багато, і всі вони, як пояснював Вискун, займалися важкою справою: "організація, облік і контроль не залишали свиням ні хвилини спокою..." Вони мали витрачати чимало сил на загадкові "плани", "справи", "протоколи", "доповіді", написані на великих листах паперу дрібними буквами.
І все-таки тварини пишалися, що вони громадяни Ферми. Коли вони чули святковий салют, бачили зелений прапор на флагштоці, і серця наповнювалися гордістю за те, що їхня Ферма єдина в усій Англії. Тут немає хазяїв, а всі тварини рівні.
Якось на початку літа тварини почули злякане іржання Кловер. Вони прибігли у двір і остовпіли — по моріжку розгулювала свиня на задніх ногах. "Звичайно, це був Вискун. Хвилиною пізніше із будинку вийшла довга вервечка свиней, всі на задніх ратицях... На чолі цієї процесії, з величною поставою, кидаючи презирливі погляди, вийшов Наполеон власною персоною з собаками, які скакали навколо нього". "Він ніс із собою батіг..."
"Запанувала мертва тиша... Здавалося, що світ перевернувся..."
Бенджамін відчув, що хтось носом притулився до його плеча. Він обернувся. Це була Кловер... Не говорячи ні слова, вона потягла його до стіни, де були записані Сім Заповідей... Тепер там був один-єдиний запис: "Усі тварини рівні, але є тварини рівніші за інших".
Після цього нікому не здалося дивним, що свині-наглядачі стали носити батоги, купили радіо, встановили телефон, передплатили газети і журнали. "Не здалося дивним, коли побачили Наполеона на прогулянці з люлькою в зубах", в чорному пальті, брюках і шкіряних крагах. Його улюблена свинка йшла поряд у шовковій муаровій сукні, яку місіс Джонс носила на свята.
За тиждень на Ферму приїхала депутація сусідніх фермерів. Вони оглянули хазяйство і висловили захоплення побаченим. Увечері з будинку лунав голосний сміх і співи. Тваринам стало цікаво поглянути, вони підкралися до вікон і зазирнули в кімнату. Там за довгим столом сиділи фермери і кілька найшанованіших свиней. Наполеон посів почесне місце. Компанія грала в карти, по колу передавали великий кухоль з вином.
Містер Пількінгтон виголошував промову. Давлячись сміхом, він висловлював своє захоплення порядками на Фермі, де тварини працюють більше, а їдять менше, ніж у інших хазяйствах. Закінчив промову словами: "Якщо у вас є ваша робоча худоба, то у нас є так званий робочий клас!"
"Цей жарт викликав вибух сміху, а містер Пількінгтон ще раз поздоровив свиней із низьким рівнем кормових витрат, тривалістю робочого дня і загальним станом дисципліни на Скотофермі".
Потім виступив Наполеон. Тримаючи келих з вином у ратиці, він попросив усіх встати і виголосив тост за процвітання Ферми. Потім Президент заговорив про те, що Ферма — це загальна власність усіх свиней, про зміни, які відбулися тут: жителям заборонено називати один одного словом "товариш". На прапорі Ферми намальовано копито і ріг, а сама ферма віднині буде називатися "Ферма Менор".
Знову всі наповнили келихи і випили до дна. Потім компанія взялася за карти.
Тварини відійшли від вікон. Раптом у будинку зчинився крик. "Це містер Пількінгтон і Наполеон обидва одночасно зіграли піковим тузом — це й стало причиною конфлікту".
Дванадцять горлянок волали водночас, і всі — абсолютно однаково. Стало зрозумілим, що зробилося із свинячими рилами. Тварини ззовні переводили погляд від свині до людини, від людини до свині, але хто ким був, розрізнити було вже неможливо.
Листопад 1943 — лютий 1944
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Скорочено Скотоферма (Ферма тварин)», після закриття браузера.