Читати книгу - "Сміттяр, Мар'яна Доля"

Ерік тоді нічого їй не відповів,  він набурмосився і втупився в підлогу. Насправді, йому зовсім не хотілося працювати на якомусь там заводі. Він  мріяв сидіти за  штурвалом космічного корабля і  відкривати нові планети, зірки та галактики. Але йому тоді вистачило здорового глузду не сперечатися зі старшими. І більше про свою фантастичну мрію він не розповів жодній душі.

 - Мені дуже подобається математика і фізика, сер, - сказав Ерік, дивлячись директору прямо в очі. - Я хотів би обрати професію, пов'язану з технікою. А яку конкретно - то про це я подумаю, коли отримаю результати ТОМу.

 - Що ж, Пітерсон,  ви  відмінно здали іспити і маєте всі шанси втілити свої плани в життя, - директор узяв ручку та поставив у графі екзаменаційної відомості вигадливу карлючку. - Бажаю вам успіхів у подальшому самовизначенні. Якщо вдало складете ТОМ та вступите до коледжу, і там не будете лінуватися - вважайте, рекомендація  до класу "О" у вас в кишені. Ви зможете працювати, наприклад, електриком, чи автомеханіком, або майстром по ремонту техніки. А це дуже  престижні і перспективні професії, як у плані заробітної плати, так і соціальних гарантій.

 - Дякую, сер, - сказав Ерік,  повертаючи указку ассистентові вчителя.

 - Гаразд, ви вільні. Скажіть, хай наступний заходить.

Коли Ерік вийшов з аудиторії, до нього кинулись юрмою змучені очікуванням однокласники:

 - Ну що, здав?

-Ти чого так довго?

 - Дуже валять? - градом посипалися запитання.

 - Та нічого, можна жити, - відповів Ерік, дістаючи хустинку та витираючи піт з чола. - Валять нівроку, але я склав!

Йому хотілося сміятися і стрибати від радості.