Читати книгу - "Нове життя у подарунок, Вероніка Суховська (Shannon)"

— Все добре, я свій. Ти Богдана, так? Сестра Злати? — запитав він глибоким голосом. В чоловіка був дивний говір — швидкий, але чіткий. Я розгублено подивилась на нього, не впевнена, чи моє імʼя або імʼя сестри достатній привід, аби відчути себе у безпеці. Не зводячи з мене очей, чоловік схилив голову вбік й провів пальцем піднятої руки по губі, немов думаючи, що ще здатне схилити мене на його бік. 

— Я Роман, брат Дениса. 

Нарешті я опустила кочергу. Він опустив руки. 

— Не знала, що у Дениса є брати, — мовила, пригадуючи скромне весілля. Окрім його батьків, на ньому були присутні ще кілька друзів, але цього чоловіка я не памʼятала.

— Двоюрідний, — Роман усміхнувся. — Можу занести ялинку?

— Так, — розгублено відповіла, відходячи у сторону. Та все ж, очей з нього не відводила, все ще здивована тому, що чоловік знаходиться тут так рано. Закриваючи за ним двері, я помітила, що доріжка від хвіртки до дому була розчищена лопатою. Остання стояла біля входу. Он від якого шуму я прокинулась.