Читати книгу - "Не хотіла Ліза заміж, Янина Кап (Зоя Маг)"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ярослав приклав дуже багато зусиль, аби витягнути Мишка. Спочатку вилікувати, потім поставити на ноги і аж тоді взявся за його переведення «в штаб писарем». Та хлопець виявився не з боязких. Став рогом і відмовився від затії відсиджуватися в тилу, поки його побратими в окопах відбиваються від ворога. Та все ж чоловік зміг дотиснути начальство хлопця і вирви їх відпустити Мишка на два тижні.
Про весілля, ясна річ, не йшлося. То був чистої води експромт. Основна дія повинна була відбутися за інтимної тихої обстановки з коханою. Але вже дуже гарно ліг на руку букетлілій, що купив Мишко для матері і оксамитова коробочка з каблучкою, що вже тиждень пекла кишеню.
Хіба Ярослав здався? Ні! Вінтчкмно дав час своїй жінці самоствердитися і досягти всього того, чого прагнула. Не схотіла допомоги? Ну і добре. Він допомагав так, щоб вона про це не дізналась. І, чоловік сподівався, що не дізнається. Загалом, він нічого і не зробив. Вона дійсно зробила все сама. Все змогла. І от тепер, з чистою душею та сумлінням, він брав за дружину кохану жінку.
Вони не влаштовували гучного свята. Не на часі. Та й нема коли.. Мишкові скоро повертатись.
РАГС, молочного кольору трикотажна закрита сукня на довгий рукав, бо дні ставали все холоднішими. Все ж середина жовтня… Фати не було. Навіщо? Вона ж не цнотлива юнка. Просто прикрасила своє довге волосся живою гіпсофілою заколовши пасма на бік, та підкрутивши кінці плойкою. Чарівно і елегантно. До рук взяла маленький букетик з тих же білих лілій. З гостей були Сергій з дружиною, з якою помирився, коли їздив за кордон, син, батьки Ярослава та мати Лізи, яка все таки вибачилась за свої необачно сказані слова про пасинка. І хоч видно було, що Ліза не до кінця прийняла вибачення матері, все ж біла рада її бачити на їхньому святі.
Скромний банкет влаштували в її ж кафе, від якого всі були в захваті. Ну і фотографій звісно наробили до стобіса. Вже й ноги і плечі боліли, а фото графиня все Білаша навкруги з фотоапаратом.
Мишко голосніше за всіх кричав «гірко», наче він не син, а батько. мати Ярослава була задоволена вибором сина. Хоча прекрасно розуміла, що якби не підпустила його Ліза до себе, то й не породичалися б. А так, молодець дівка. Всіх в напрузі потримала.
Хотілося б, звісно думати, що фіналом в цій історії стала б перемога у війні. Але, на жаль, Мишко за кілька днів поїхав. І в телеграм стрічках знову почали зʼявлятись новини про неконтрольовані вибухи в росіі. Не сказати, що Ліза не хвилювалась. Хвилювалась звісно. Але тепер Ярослав старанно оберігав кохану від поганих новин, які б змушували її стресувати. Адже на весні вони чекають поповнення. Мишкові ще не казали, бо ще зірветься з місця. А він ще потрібен там..
А Ліза.. дурна була, що не хотіла заміж. Там виявилось досить непогано.
Кінець
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не хотіла Ліза заміж, Янина Кап (Зоя Маг)», після закриття браузера.