Читати книгу - "Без тебе ніяк, Лаванда Різ"

У невеличкому кафе, майже навпроти того будинку, на верхньому поверсі якого знаходилася квартира Еджея, Адам замовив їм булочки і каву, причому саме те, що зазвичай брала сама Єва.

- Боїшся, бути впізнаним, і тим не менш стежиш за мною, з'являючись в людних місцях, - першою заговорила Єва, сидячи з ним за столиком біля вікна. - У тебе є свій приватний парк, чому ти не влаштовуєш пробіжки там?

- Відчуття від цього поцілунку буде ще довго переслідувати мене, - в його голосі чулася іронія, хоча обличчя залишалося звично неупередженим.

- Адаме,  як у тебе так виходить?! Роки виснажливих вправ над собою? - не витримала Єва. - Це що роздвоєння особистості? Ти відповіси мені хоча б на одне питання?!

- Я пояснював вчора, ти погано слухала. Мої рідкісні емоції і почуття спрямовані лише на тих, хто мене хвилює. У своєму будинку, з тобою і Ніком, мені ніщо не заважає відкрито висловлювати ці емоції, але при сторонніх свідках я вважаю за краще тримати все під контролем. ... Прикольно вийшло з копами. Цікаво, що ще ти можеш накоїти від страху, - коротко, але Адам все ж посміхнувся, зустрівшись з нею поглядами.

- Адаме, якого ... навіщо ти майже щоранку вже протягом місяця бігаєш і, якщо можна так назвати, дражниш мене? Ти навмисне чекав, поки я тебе відлупцюю?

- Насправді, Єво, і це вже не повинно тебе дивувати - я постійно стежив за тобою з моменту твого звільнення. Сам особисто рідко, у мене для цього є фахівці. Я знаю про тебе все, я хотів знати все, і я буду знати про все, що з тобою пов'язане. Я навіть знаю, де для тебе зробили фальшивий паспорт. А на рахунок пробіжки ... мені хотілося бачити тебе живцем, тому я приїжджав в цей квартал, щоб позадирали тебе. Мене це розбурхує. Я кайфую від цього відчуття, - зі свого місця Адам пересів впритул до неї, затиснувши в кутку, з явним бажанням продовжити цілуватися.

- Адаме, ні! - Єва зробила спробу його відштовхнути.

- І скільки, по-твоєму, у тебе вийде це відтягувати? Буквально півгодини тому тебе не зупиняли ніякі моральні принципи. Тут недалеко є пристойний готель.

- Тебе ж теж не здивує, якщо я скажу тобі, що ти мені не подобаєшся Адаме, я не кохаю тебе, і не хочу займатися цим без будь-яких почуттів. У мене ж є вибір, правда, я ж не загнана тобою в глухий кут? - в її очах спалахнула войовнича зневага. І Адам послабив хватку, знаючи, що і Єва може показати зуби.

- Для мене любов не основний інгредієнт, я цього від тебе не вимагаю, - він дивився їй прямо в очі, але тепер його холодний акулячий погляд вже не так лякав її. - Просто тобі потрібно усвідомити, Єво, що для мене ти поки єдина жінка, яка будить в мені бажання. І це не пройде як нежить. Рано чи пізно ти будеш спати зі мною, тому що це ще одна моя мета.

- Якщо я один раз тобі поступлюся, ти заспокоїшся? Залишиш мене в спокої? - сухо, по-діловому запитала вона.

- Коротше, Єво, схоже, ти не розумієш, і мене це починає дратувати, - Адам піднявся, збираючись розплачуватися. - Бувай.

- До зустрічі, - буркнула Єва Адаму, який потягся до неї, слухняно чмокнув його в щоку.

- І зовсім-зовсім не дивно, - прошепотіла вона собі після того, як залишилася сама.

Єва розбудила Еджея, тільки коли вже була повністю зібрана на роботу. Вона не хотіла щоб він бачив її обличчя , не витримала б його проникливості. Після того, що сталося з Адамом їй був потрібен час, зміна обстановки і емоційний струс, щоб поглянути на ситуацію під іншим кутом. А любов до Еджея, в даному випадку, затьмарювала її тверезе міркування. Вона посміхнулася ще сонному хлопцеві, поцілувала його і випурхнула за поріг.

Десь в середині дня її висмикнула до себе Ванда.

- Як хлопчик? - стримано кивнула вона, вказуючи на стілець. Це означало, що її бос і потенційна свекруха не проти потеревенити.

- До сих пір здається, що я сплю. Я звичайно люблю сина, але не уявляла, що до такої міри, - Єва відразу ж засвітилася зсередини. - Він чудо, милий і рухливий, як всі діти в його віці. Адам приділяв йому багато часу і уваги, потрібно віддати йому належне, як батькові. Нік вже непогано читає по складах, рахує, малює, будує неймовірні фортеці, вчиться грати на фортепіано. Я обожнюю його, і швидше за все любила б його будь-яким. У нього мій колір волосся, розріз очей теж мій, ось тільки вони блакитні як у Адама. Ця зустріч ... коли я обійняла його, - Єва похитала головою, прикриваючи очі, знову переживаючи в серці той хвилюючий момент. - О, в мене ж є фотки, зараз покажу!

- Гарненький, дійсно чимось схожий на тебе, - киваючи, Ванда з цікавістю розглядала фото в телефоні. - Усміхнений, не в батька. ... Мені здалося, чи ти раптом змінила свою думку про Адама Пірса? – звісно, Ванда помітила нову  інтонацію Єви.

- Не зрозумій мене неправильно, - зітхнула дівчина, - Адам це суцільна головоломка, моторошний деспот і він все ще залишається великою проблемою. Але коли я бачу, як він посміхається до Ніка, відчуваю, що він дуже любить нашого сина - я чомусь перестаю на нього злитися. У домашній атмосфері у Адама  Пірса зовсім інша політика поводження, не пов'язана з цим образом королівської кобри , бостонської акули або як там його ще прозвали, - Єва зловила погляд Ванди. - Адам натякнув мені, що не проти, щоб ми стали повною сім'єю з усіма наслідками та обов'язками. ... Еджея це зводить з розуму. Таке враження, що мені доведеться обирати між своєю дитиною і коханим хлопцем. А я ні за що цього не хочу! Ніяк не збагну, як вчинити.