Читати книгу - "Фіктивний шлюб , Анастасія Kовальська , Аріна Вільде"

Скло боляче тисне його руку. Йому доводиться мене відпустити.

Він кілька разів із люттю б'є кулаком по вікну.

— Що, думала, не знайду тебе? Думала, можеш просто так злити інформацію, а потім ще й на всю країну мене принизити своєю сльозливою історією, і тобі за це нічого не буде? Виходь, кажу!

Він знову з силою б'є по машині.

У мене так трясуться руки, що я впускаю мобільний телефон, і він падає під ноги.

Захар продовжує лупити по машині й кричати погрози. Він ніби з'їхав з глузду. А у мене справжня панічна атака. Я задихаюся й не можу зв'язно мислити. Я взагалі не розумію, що роблю.

Повертаю ключ у замку запалювання, смикаю ручник, різко тисну на газ, але замість того, щоб здати назад, машина зривається з місця, їде вперед, і я чую глухий звук.

О, Боже! Я щойно вбила власного чоловіка?

Як же бути?

Мене всю шалено трясе. Секунди тягнуться болісно, я дивлюся перед собою. З готелю повибігали люди. Нарешті мій чоловік підіймається з землі, тримаючись за бік. Жмуриться, засліплений світлом фар.

— Ти зовсім з'їхала з глузду? — кричить. 

Я вже не просто плачу, мене накриває безумна істерика.

Смикаю ручник, вмикаю задню передачу.

Вдавлюю в підлогу педаль газу, кручу кермо вправо. Машина вилітає на дорогу задом, шини видають неприємний звук, залишаючи на асфальті чорні сліди.

Я кидаю останній переляканий погляд на колись коханого чоловіка й зникаю з місця. Виїжджаю на трасу. Намагаюся заспокоїтися й привести думки до ладу, але нічого не виходить. Постійно дивлюся у дзеркало заднього виду, боячись погоні.

Однією рукою веду машину, іншою під сидінням шукаю телефон.

Набираю Катю.

Істерично кричу в слухавку:

— Захар знайшов мене! Скажи тій людині, що мені терміново потрібні нові документи й квиток на літак. Просто зараз! Мені гарантували безпеку! Я все зробила! Чому Захар знайшов мене ще до того, як я приїхала в готель?!