Читати книгу - "Ворон, Богдан Поліщук"

    Загалом, пригода виявилася цікавою. Зараз я лежу на старій койці і, озираючись, бачу цю історію зовсім іншими очима. Я не знав цих людей особисто, тому можу лише здогадуватись, але мені здається, що кожен з них мав якусь причину. Більш вищу, ніж просто пригоди, бажання допомогти, порятунок, помста. Та це вже не моя справа. Завтра я відбуваю назад, на велику землю. Наврядчи я знову сюди повернуся, але чесно кажучи, мені цікаво, що сталося зі зниклими. Цікаво, чому після всього пережитого, Родіона лишили зовсім самого, хто стоїть за тим експериментом. У мене ще купа питань, та відповідей лише одиниці. Нехай. Нехай забирають свої таємниці в могилу. А я напишу тут свою. І жоден сталкер про неї не дізнається. Коли я прибуду в офіс, то складу набагато краще досьє на кожного ( те що вище я писав так, для себе). І тоді в Зону линуть спецслужби, котрі, швидше за все їх затримають та піддадуть силі закону. Але, як я підслухав, за їх "випадкові" вбивства особливих покарань для спецпризначенців не буде. 
   Фух. Нарешті дописав. Зараз я гаситиму свою свічку, зроблю кілька ковтків води та порину у сон. Здається, почулося знайоме імʼя...

Кінець