Читати книгу - "Код да Вінчі"

Софі все більше почувалася приголомшеною.

— Перепрошую, але я так і не второпала, чому все це робить Марію Магдалину Святим Граалем?

— Ага! — знову вигукнув Тібінґ. — Ось тепер найголовніше! Мало хто знає, що Марія Магдалина була не тільки правою рукою Христа, а ще й знатною жінкою, яка походила з царського роду.

— А я завжди вважала, що вона була з бідних.

Тібінґ похитав головою.

— Про Магдалину розповідали як про повію, щоб ніхто й не подумав, ніби вона має потужні родинні зв’язки.

Софі знову подивилась на Ленґдона, і він знову кивнув. Вона обернулася до Тібінґа.

— Але чому ранню церкву могло цікавити, чи царського роду Магдалина?

Історик усміхнувся.

— Моє дороге дитя, церкву цікавила не так королівська кров Марії Магдалини, як її зв’язок із Христом, який також був царської крові. Як нащадок царя Соломона, царя євреїв. Одружившись із Магдалиною, Ісус поєднав дві царські кровні лінії. То був союз, який міг легітимно претендувати на трон. Ісус і Марія могли б відродити правлячу династію царів, як це було за Соломона.

Софі відчула, що сер Лью нарешті сів на улюбленого коня. Тібінґ був схвильований.

— Легенда про Святий Грааль — це легенда про царську кров. Коли в легенді про Грааль ідеться про «чашу, у якій міститься кров Христа», мовиться насправді про Марію Магдалину, жіночу утробу, яка носила царську кров Ісуса.

Слова відбивалися луною в залі для танців, щоб повернутися назад і запасти в голову Софі. Марія Магдалина носила царську кров Ісуса Христа?

— Але Христос міг передати царську кров тільки, якщо…

Вона замовкла й глянула на Ленґдона. Ленґдон ледь усміхнувся.

— Якщо вони мали дитину.

Софі стояла, не в змозі зрушити з місця.

— Ось бачите, — виголосив Тібінґ, — найбільший обман людської історії. Ісус Христос був не лише одруженим чоловіком, а й батьком. Моя люба, Марія Магдалина була Святою Чашею, яка містила царську кров Ісуса Христа.

Софі відчула, як піднялося дибки волосся на її руках.

— А документи про Сангрил зберігає Пріорат Сіону? — спитала вона. — Чи є там доказ того, що Ісус передав царську кров?

— Звичайно, є.

— Тож сутність легенди про Святий Грааль — це царська кров?

— Саме так, — сказав Тібінґ, — саме слово Сангрил походить від San Greal, або Святий Грааль. Але найдавніша форма слова Сангрил походить від іншого.

Тібінґ щось написав на клаптику паперу і простяг їй. Вона прочитала те, що він написав.

Sang Real.

Софі вмить переклала англійською.

Sang Real дослівно означає «королівська кров».

Розділ 48

Чоловік у приймальні штаб-квартири «Opus Dei» у Нью-Йорку був здивований, почувши голос єпископа Арінґароси.

— Добрий вечір, сер.

— Чи не передавали мені якогось повідомлення? — спитав єпископ, і в його голосі звучало незвичне занепокоєння.

— Так, сер. Радий повідомити, що вам телефонували. Вам передали термінове телефонне повідомлення десь півгодини тому.

— Правда? — в голосі єпископа звучало полегшення від почутої новини. — Той, хто телефонував, назвався?

— Ні, сер, лише назвав номер. — Оператор продиктував його.

— Це французький номер, правда?

— Так, сер. Паризький. Абонент сказав, що дуже важливо, аби ви негайно вийшли на зв’язок.

— Дякую. Я чекав цього дзвінка.

Арінґароса швидко вийшов на зв’язок. «Учитель намагався зв’язатися зі мною», — подумав він, коли «фіат» підвіз його до Римського аеропорту. Справи в Парижі цієї ночі пішли добре. Він був збуджений, що скоро й сам буде там. На нього чекав чартерний рейс для короткого перельоту до Франції.

Він набрав номер і почув сигнали на лінії. Жіночий голос відповів:

— На лінії Судова поліція.

Арінґароса завагався. Французька поліція? Цього він не чекав.

— Так… Мене, здається, просили зателефонувати на цей номер.

— Qui êtes-vous?[33] — спитала жінка.

— Єпископ Мануель Арінґароса.

— Хвилинку.

Відбулося переключення на іншу лінію. Після тривалого чекання заговорив чоловік. Його тон був різкий і рішучий.

— Єпископе, радий, що нарешті розшукав вас. Нам з вами треба багато чого обговорити.

Розділ 49

Сангрил… Санг Рил… Сан Грил… Королівська кров. Святий Грааль.

Усе переплелося.

Святий Грааль — це Марія Магдалина… мати царської кровної лінії Ісуса Христа. Софі стояла в тиші танцювальної зали і дивилась на Роберта Ленґдона. Що більше частинок Ленґдон і Тібінґ тієї ночі викладали перед нею, то більш непередбачуваною ставала головоломка.

— Як ви бачите, моя люба, — казав Тібінґ, шкандибаючи до полиці, — Леонардо був не лише одним з тих, хто намагався розповісти світові правду про Святий Грааль. Королівський родовід Ісуса Христа був зафіксований з великими подробицями десятками істориків у сотнях книжок.

Софі нахилила голову і пробігла очима список заголовків:

ВІДКРИТТЯ ТАМПЛІЄРІВ

Таємні охоронці істинної особистості Христа

ЖІНКА З АЛЕБАСТРОВИМ ГЛЕКОМ

Марія Магдалина і Святий Грааль

ЖІНОЧЕ БОЖЕСТВО В ЄВАНГЕЛІЯХ

Поновлення сакрального жіночого начала

— А ось чи не найвідоміша книжка, — сказав Тібінґ, витягаючи зі стосу том у твердій палітурці та простягаючи їй.

На обкладинці було написано:

СВЯТА КРОВ, СВЯТИЙ ГРААЛЬ

Відомий світовий бестселер

Софі підвела очі.

— Світовий бестселер? Ніколи не чула про це.

— Ви тоді ще були надто юні. Він викликав помітний резонанс наприкінці вісімдесятих. Ці автори досить гучно заговорили про походження Христа.

— А якою була реакція церкви?

— Звичайно ж, бурхливою. Але цього й слід було очікувати. Зрештою, то була таємниця, яку Ватикан намагався поховати ще в четвертому столітті. Частково саме це було причиною хрестових походів. Зібрати інформацію, щоб знищити її.

Софі глянула на Ленґдона, який ствердно кивнув.

— Софі, історична достовірність цього має вагомі докази.

— Зрозумійте, — сказав Тібінґ, — церква мала могутню мотивацію приховувати це. Дитина Ісуса розхитала б усе, чого вони вчили світ про божественість Христа і про те, що християнська церква є єдиним способом прилучитися до божественного й увійти в царство небесне.

— П’ятипелюсткова троянда, — мовила Софі, несподівано вказавши на корінець книги Тібінґа. Точнісінько такий самий малюнок, як на палісандровій скриньці.

Тібінґ глянув на Ленґдона й усміхнувся.

— Вона спостережлива! — Він обернувся до Софі: — Це символ Пріорату для Грааля. Для Марії Магдалини. Оскільки церква заборонила її ім’я, Марія Магдалина здобула багато таємних імен — Чаша, Святий Грааль… і Троянда, Роза.

— Річ у тім, — сказав Ленґдон, — що всі ці книги мають на меті довести одну й ту саму історичну істину.

— Що Христос був батьком? — Софі все ще мала сумніви.

— Так, — сказав Тібінґ, — і що Марія Магдалина була тим лоном, яке носило Його Королівський Рід. Пріорат Сіону і досі поклоняється Марії Магдалині як Богині, Святому Граалю, Троянді, Великій Матері.

У пам’яті Софі знову промайнув той ритуал, який вона бачила у підвалі дідового будинку.

— Згідно з Пріоратом, — продовжував Тібінґ, Марія Магдалина була вагітна на час розп’яття. Щоб зберегти ще не народжене дитя Христа, у неї був єдиний вихід: