Читати книгу - "Куплю тебе, крихітко, Олена Чжу"

У мене все падає.

Ну от й все. Попалася.

Він дивиться на мене. Усміхається.

– Ось ти де, Поліно. А я вже думав, що як боягузлива маленька зайка втекла від мене.

Він наближається, а я, мов паралізована, дивлюся на нього.

Він простягає руку до моєї щоки. Я відхиляюся. І одразу опиняюсь утиснута в стіну.

– Романе Сергійовичу, – жалібно видихаю. – Будь ласка, відпустіть.

– Не відпущу, – відповідає він та вплітає пальці у світлі локони. – Втомився я за тобою бігати, Поліно.

Різко натягує їх, закидаючи мою голову. Я скрикую від болю.

Його друга рука пірнає мені під спідницю.