Читати книгу - "Зоряні Війни : Новий Шанс , Bogdana reider"

Гай і Шмі обмінялися поглядами, відчуваючи, як їхні серця б'ються швидше. Вони знали, що попереду багато небезпек, але були готові прийняти їх разом. Вони відчували, що їхні почуття і рішучість стануть їхньою силою в цьому випробуванні.

Коли вони наближалися до місця, де, за чутками, могли переховуватися сітхи, Гай відчув, як його напруження зростає. Він знав, що їхня місія буде важкою, але був готовий прийняти будь-який виклик. Він відчував, як його зв'язок зі Шмі зміцнюється, і це додавало йому впевненості.

Вони продовжували йти через густі джунглі, кожен крок був обережним і точним. Навколо них було чути звуки природи, але вони знали, що за цими звуками може ховатися небезпека. Квай-Гон і Майстер Лілу йшли попереду, ведучи команду. Гай і Шмі залишилися позаду, готові до будь-яких несподіванок.

— Ми наближаємося до координат, — промовив Квай-Гон, поглянувши на свій датчик. — Будьте напоготові.

Шмі відчула, як напруга зростає всередині неї. Вона знала, що ця місія буде випробуванням не лише для їхніх фізичних здібностей, але й для їхнього внутрішнього спокою. Вона глибоко вдихнула, намагаючись заспокоїтись, і відчула, як Сила тече через неї, додаючи їй впевненості.

Раптом вони почули шурхіт у кущах. Гай підняв руку, сигналізуючи всім зупинитися. Всі замерли, уважно прислухаючись. З кущів вийшли кілька тіней, і перед ними з'явилися сітхи, їхні обличчя були сповнені злоби.

— Джедаї, — промовив один із них, його голос був холодним і зловісним. — Ви прийшли сюди даремно.

Квай-Гон зробив крок уперед, його обличчя було спокійним, але рішучим.

— Ми прийшли зупинити вас, — сказав він, його голос був сповнений впевненості. — Ви не зможете уникнути справедливості.

Сітхи лише посміхнулися, їхні мечі засвітилися червоним світлом.

— Тоді доведеться битися, — промовив один із них.

Бій почався раптово. Гай і Шмі активували свої світлові мечі та кинулися в бій. Вони рухалися злагоджено, як єдина команда, використовуючи всі свої навички та знання. Їхні рухи були швидкими та точними, вони відчували, як Сила веде їх у бою.

Шмі відчувала, як її серце б'ється швидше, але вона зосереджувалася на кожному своєму русі, намагаючись передбачити дії противника. Вона бачила, як Гай б'ється поруч із нею, і це додавало їй впевненості. Вони працювали як єдина команда, підтримуючи один одного в кожному русі.

Лю та Обі-Ван також билися з сітхами, їхні рухи були скоординованими та точними. Майстер Лілу і Квай-Гон вели бій із головними сітхами, їхні мечі сяяли в темряві джунглів.

Бій був важким і виснажливим, але команда джедаїв не відступала. Вони знали, що їхня місія важлива, і були готові прийняти будь-який виклик. Вони відчували, як Сила тече через них, додаючи їм сили та рішучості.

Нарешті, після тривалого бою, вони змогли перемогти сітхів. Їхні противники впали, і джедаї відчули, як напруга поступово зникає. Вони знали, що виконали свою місію, але попереду ще багато роботи.

Квай-Гон підійшов до Гая і Шмі, його обличчя було спокійним, але сповненим гордості.

— Ви молодці, — промовив він, дивлячись на них із повагою. — Ви показали справжню рішучість і силу. Це важливий урок для вас обох.

Гай і Шмі кивнули, відчуваючи вдячність за підтримку свого майстра. Вони знали, що попереду ще багато викликів, але були готові прийняти їх разом.

Повернувшись на корабель, Гай і Шмі відчули, як їхні серця наповнюються радістю і полегшенням. Вони виконали свою місію і змогли подолати всі труднощі разом. Вони знали, що їхні почуття ще не завершені, але також розуміли, що зможуть знайти спільний шлях, якщо працюватимуть разом.

— Ми це зробили, — промовив Гай, дивлячись на Шмі з теплом в очах.

— Так, ми це зробили, — відповіла Шмі, її голос був сповнений радості та вдячності.

Команда джедаїв повернулася на Корусант, де їх чекали нові завдання і виклики. Гай і Шмі знали, що їхня подорож ще не завершена, але вони були готові прийняти будь-який виклик разом, спираючись на свою силу і рішучість.

Коли вони ступили на тверду землю Корусанта, Гай відчув, як його серце наповнюється рішучістю. Він знав, що попереду ще багато випробувань, але був готовий прийняти їх разом зі Шмі. Вони обмінялися поглядами, відчуваючи, як їхні зв'язки зміцнюються.

— Ми це зробимо, — промовив він, його голос був сповнений впевненості.

— Так, ми це зробимо, — відповіла Шмі, її голос був сповнений рішучості.

Разом вони знали, що зможуть подолати всі труднощі та виконати свої обов'язки як джедаї. Вони відчували, що їхні почуття і рішучість стануть їхньою силою на цьому шляху.Коли Шмі зайшла  в їх з  Гаем кімнат вона була зустріта радісним мяуканям.Мару був дуже радий побачений її.Вона відчула як на її плечі лягли руки майстра 

— Я нічого не міняв твоїй кімнаті 

— Окрім цього вона показала на маленьку дерев'яну фігурку джедая, що стояла на полиці. Це була скульптурка, яку Гай зробив власноруч, коли Шмі лише починала своє навчання. Вона підняла її, посміхаючись, і відчула, як спогади повертаються до неї.

— Пам'ятаєш, як ти зробив це для мене? — запитала вона, дивлячись на Гая з теплом в очах.

— Так, пам'ятаю, — відповів він, його голос був сповнений ностальгії. — Це був мій спосіб показати тобі, що я вірю в тебе і твої здібності.

Шмі посміхнулася, відчуваючи, як тепло і радість наповнюють її серце. Вона обережно поставила фігурку назад на полицю і повернулася до Гая.

— Дякую тобі, Гай. Твої слова і вчинки завжди підтримували мене, навіть коли я була далеко. Я знаю, що попереду ще багато викликів, але разом ми зможемо подолати все.