Читати книгу - "Фіктивний шлюб , Астія Флор"

Минуло ще кілька місяців.

Наш будинок наповнювався дитячим сміхом, теплом і любов’ю. Аліса стала справжньою старшою сестрою – вона допомагала мені з Веронікою, розважала її, а іноді навіть намагалася "виховувати", копіюючи мої ж слова. Це було настільки зворушливо, що я не раз ловила себе на сльозах щастя.

Максим продовжував активно працювати, але тепер він більше часу проводив удома. Ми багато говорили, сміялися, разом вкладали дітей спати, а коли всі засинали, просто сиділи на терасі з келихами вина й говорили про життя.

— Знаєш, — якось сказав він, коли ми знову опинилися в такому моменті. — Іноді я думаю, якби хтось сказав мені кілька років тому, що я буду так щасливий у шлюбі, я б лише розсміявся.

Я всміхнулася, поклавши голову йому на плече.

— Я теж у це не вірила.

— Але ти поруч. У нас двоє прекрасних донечок. І я не уявляю життя без тебе, Ліє.

Я підняла голову, зустрівши його погляд.

— А я без тебе.

Він нахилився й ніжно поцілував мене. Це був не просто поцілунок — у ньому була вся наша історія. Всі труднощі, всі сварки, всі моменти, коли ми не розуміли один одного, і всі ті миті, коли розуміли більше, ніж будь-хто інший у цьому світі.

Це була наша історія.

— Назавжди? — запитала я, торкаючись його обличчя.

— Назавжди, — прошепотів він, ніжно пригортаючи мене до себе.

І я знала, що тепер усе буде добре.

Бо ми створили не просто сім’ю.

Ми створили наше "назавжди".

---

Кінець.

Від автора: Це моя перша книга, і я вирішила зробити її легкою та ненав'язливою. Сподіваюся, що вона вам сподобалась. Дякую за вашу підтримку! Зараз я працюю над наступною книгою, яка називається "Зіткнення сердець". Сподіваюся, вона також знайде свого читача.

Кінець