Читати книгу - "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Конституції Автономної Республіки Крим Рада міністрів Автономної Республіки Крим має право скасовувати акти підвідомчих їй органів. Це повноваження також може бути використане з метою захисту цивільних прав та інтересів осіб.

Сільська, селищна, міська рада має повноваження здійснювати захист цивільних прав та свобод шляхом скасування актів виконавчих органів ради, якщо ці акти суперечать законодавству або рішенням відповідної ради, що прийняті в межах її компетенції (п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» [112]).

2. Органи Антимонопольного комітету можуть здійснювати захист цивільних прав також шляхом прийняття обов'язкових рішень про визнання недобросовісної конкуренції, про припинення недобросовісної конкуренції, про офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей, про скасування або зміну центральними та місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами місцевого самоврядування прийнятих ними неправомірних актів і розірвання укладених ними угод. Разом з тим органи Антимонопольного комітету мають право застосовувати до осіб публічно-правові санкції. Рішення про це не можуть бути кваліфіковані як захист цивільних прав, хоч об'єктивно вони і слугують запобіганню чи припиненню порушення цивільних прав.

3. Земельні відносини, оскільки вони будуються на засадах рівності та не врегульовані спеціальними актами земельного законодавства, регулюються Цивільним кодексом. Тому слід визнати: ст. 158 — 159 Земельного кодексу [38], що регулюють порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, встановлюють спеціальні норми щодо захисту органами місцевого самоврядування цивільних прав.

4. Захист цивільного права та інтересу органами влади та місцевого самоврядування не виключає їх захисту в суді, оскільки юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі (ст. 124 Конституції України [1]). Таким чином, захист цивільних прав та інтересів органами влади та місцевого самоврядування набуває ознак допоміжного способу їх захисту.

5. Про допоміжний характер захисту цивільних прав та інтересів судами свідчать і наступні дві обставини: 1) результати розгляду органом влади або місцевого самоуправління звернень про захист цивільних прав та інтересів можуть бути оскаржені в суді відповідно до ст. 21 ЦК; 2) рішення органів влади та місцевого самоврядування про захист цивільних прав та інтересів, за загальним правилом, не підлягають виконанню відповідно до Закону «Про виконавче провадження» [129]. Лише рішення органів Антимонопольного комітету України про вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого господарюючого суб'єкта підлягають виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень (частина третя ст. З Закону «Про виконавче провадження»). Для примусового виконання інших своїх рішень Антимонопольний комітет звертається до суду з позовом про покладення обов'язку виконати таке рішення (ст. 25 Закону «Про Антимонопольний комітет України» [76]).

1. Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

1. Нотаріус може здійснювати захист тільки цивільних прав. Нотаріус не має права здійснювати захист інтересів. Захист прав нотаріусом здійснюється в випадках, встановлених законом. Стаття 87 Закону «Про нотаріат» [75] безпосередньо не перелічує таких випадків, але передбачає, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться на підставі виконавчих написів нотаріусів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік таких документів затверджено Кабінетом Міністрів України [294].

2. Формулювання «стягнення заборгованості... на підставі виконавчих написів» (ст. 87 Закону «Про нотаріат») передбачало, що на підставі нотаріальних написів буде стягуватись тільки заборгованість за грошовими зобов'язаннями. Але після прийняття Закону «Про нотаріат» до Закону «Про фінансовий лізинг» [210] було включене положення про повернення об'єкта лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізингові платежі протягом двох чергових строків (ч. 2 ст. 7 Закону «Про фінансовий лізинг»).

3. Умовою захисту цивільних прав нотаріусом є безспірність заборгованості або іншої вимоги для> боржника. Виконавчий напис не може бути виданий також в тих випадках, якщо закінчився строк позовної давності. Слід враховувати, що правотворча та правозастосовча практика останніх років стала визнавати припустимим деяке розширення повноважень нотаріусів щодо захисту цивільних прав. Так, п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, передбачає, що для одержання виконавчого напису про звернення стягнення на заставлене майно управнений суб'єкт подає оригінал нотаріально посвідченої угоди, а також документи, що підтверджують безспірність заборгованості та встановлюють факт прострочення виконання зобов'язання.

Але ст. 19 Закону «Про заставу» [64] надає право заставодержателю задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна в повному обсязі, включаючи проценти, відшкодування збитків, а також неустойку, а ст. 20 того ж Закону не виключає видачі нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на заставлене майно з метою не тільки погашення основної заборгованості заставодавця, а і стягнення процентів, неустойки, відшкодування збитків. Можна було б погодитись з тим, що ознаку без- спірності мають проценти та неустойка, що підлягають стягненню з боржника. Але ж визначення розміру збитків майже завжди не є безспірним. Тому у відповідних випадках до нотаріуса треба звертатись за захистом права в частині, що є безспірною. А решта вимог повинна бути пред'явлена в суді.

4. Особа, яка звернулася до нотаріуса за захистом цивільного права та якій відмовлено в видачі виконавчого напису, має право звернутися до суду із скаргою на відмову у вчиненні нотаріальної дії. Боржник також має право оскаржити в суді виконавчий напис, який видано в порядку захисту цивільного права.

1. Особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від